І. Терміни
- Що люди називають і вважають щастям?
- Щастя – душевний стан людини, яка досягла того, про що вона мріяла;
- Щастя – коли тебе розуміють і шанують;
- Щастя – взаєморозуміння, мир і спокій у домі (сім’ї);
- Щастя – стан душі, що базується на внутрішній задоволеності.
- Щастя за визначенням тлумачних словників
А. Словник з громадських наук:
Щастя – стан людини, який відповідає:
- – найбільшій внутрішній задоволеності умовами свого буття;
- – повноті і свідомості життя;
- – здійсненню свого людського призначення.
Б. Словник синонімів і схожих за сенсів виразів:
Щастя – благополуччя, благодать, благословення, блаженство, перемога, удача, успіх, радість.
ІІ. Біблійна термінологія
Старий Завіт
Старозавітне слово “щастя” – “ashar” (ашар) або “ashere” (ашре). Дуже часто це слово в Старому Завіті перекладене, як “благословенний” або “блаженний”: “І сказала Лія: до блага мого, тому що блаженною будуть називати мене жінки. І нарекла йому ім’я: Асир” (Буття 30:13).
У цьому уривку слово “ашер” зустрічається три рази: “до блага”, “блаженною” і “Асир”. Ім’я “Асир” є транслітерацією єврейського імені “Ашер” – “щасливий”.
Новий Завіт
Новозавітне грецьке слово “щастя” – “makarіos” (макаріос): “І зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм, бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди” (Луки 1:47,48). У цьому уривку слово, перекладене як “ублажати”, – грецьке слово “makarіzo”, що означає “вважати щасливою”. Іншими словами, цей уривок має бути перекладений так: “Бо віднині вважатимуть Мене щасливою всі роди”.
“Царю Агриппо! Я почуваю себе щасливим, що сьогодні можу захищатися перед тобою в усьому, в чому звинувачують мене юдеї” (Діяння 26:2). І хоча значення слова “makarіos” – щасливий, проте, найчастіше в Новому Завіті воно перекладене як “блаженний” або “благословенний”.
Грецьке ж слово “благословенний” – “eugogeo” є складеним словом: “eu” (хороший, благий) і “logos” (слово): буквальне значення якого – “благе слово” або “благословення”: “І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє” (Матфея 26:26). “І ті, які пішли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, викликували: осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє! Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!” (Марка 11:9,10). У цих уривках використовується слово “eugogeo” – благословенний.
ІІІ. Щастя відповідно до Старого Завіту
1. У Старому Завіті щасливою вважається та людина, яку Господь благословив повнотою життя і земними благами:
А. Благополуччям, достатком, пошаною в суспільстві і т. п.: Іов 11 розділ.
Б. Дітьми (потомством): “Ось і діти – насліддя від Господа; нагорода від Нього – плід утроби. Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами” (Псалом 126:3-5).
В. Основною умовою благословенного щасливого життя, згідно із Старозавітними Писаннями, є богобоязливе ходіння перед Богом:
- “Блаженні (щасливі) всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його. Ти житимеш трудами рук твоїх. Блаженний ти, і добро тобі буде. Жона твоя в домі твоїм як родюча лоза виноградна. Сини твої, як паростки дерева оливкового, навколо трапези твоєї. Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа” (Псалом 127:1-4).
- “Блажен (щасливий) муж, що боїться Господа і дуже любить заповіді Його. Сильним на землі буде покоління його. Рід праведних буде благословенний. Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно” (Псалом 111:1-3).
2. У Старому Завіті щасливим вважається той, хто проявляє турботу про ближнього (така людина знаходиться під заступництвом і охороною Божою):
- “Блаженний (щасливий), хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь. Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним (щасливим) він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його” (Псалом 40:2,3).
3. У Старому Завіті щасливим вважається той, хто зберігає суд і робить правду:
- “Блаженні (щасливі) ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости” (Псалом 105:3);
- “Так говорить Господь: зберігайте суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє й одкровення правди Моєї. Блажен (щасливий) муж, який робить це, і син людський, який міцно тримається цього, який зберігає суботу від осквернення й оберігає руку свою, щоб не зробити ніякого зла” (Ісаї 56:1,2).
4. У Старому Завіті щасливим вважається той, хто сподівається на Бога:
- “Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний (щасливий)” (Притчі 16:20).
- “Блаженний (щасливий) народ, у якого Бог є Господом, – люди, яких обрав Господь у насліддя Собі” (Псалом 32:12).
- “Блаженна (щаслива) людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди” (Псалом 39:5).
- “Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні (щасливі) всі, хто надіється на Нього” (Псалом 2:12).
- “Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен (щасливий) муж, що уповає на Нього” (Псалом 33:9).
- “Блаженні (щасливі) ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе. Блаженний (щасливий) муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе. Господи, Боже Сил! Блаженна (щаслива) людина, яка уповає на Тебе” (Псалом 83:5,6,13).
5. У Старому Завіті щасливим вважається той, кому простили гріхи:
- “Блаженні (щасливі), кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. Блажен (щасливий) муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства” (Псалом 32:1,2).
6. У Старому Завіті щасливим вважається той, хто живе за Божими законами. Благочестива людина, яка слухається Закону Божого, визнається в особливій мірі блаженною (тобто щасливою):
- “Блажен (щасливий) муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч” (Псалом 1:1,2).
- “Блаженні (щасливі) непорочні, що ходять у законі Господнім. Блаженні (щасливі) ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його. Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять” (Псалом 118:1-3).
- “Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону – блаженний (щасливий)” (Притчі 29:18).
7. У Старому Завіті щасливим вважається той, хто приймає Божі напоумлення, повчання і покарання:
- “Блаженна (щаслива) та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму” (Псалом 93:12,13).
- “Блаженна (щаслива) людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай, бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують” (Іов 5:17,18).
Блаженний (щасливий) той, кого Бог карає, бо за допомогою такого покарання людина виводиться на шлях спасіння.
Отже: Формула щастя в Старому Завіті полягає в добробуті і благополуччі, що дароване Богом тому, хто живе за Божими законами і в усьому покладається на Господа.
За матеріалами сайту “Біблійний дискусійний клуб”