Багато людей у всьому світі вважають, що ключ до щастя – це розкішний автомобіль, великий рахунок у банку, солідна посада, величезний будинок і технічні новинки, не кажучи вже про привабливу зовнішність. Проте, чи дійсно щастя залежить від красивої зовнішності і матеріального добробуту?
Життя знову і знову підтверджує одну істину: люди, для яких гроші, слава і приваблива зовнішність – запорука щастя, обманюють самі себе. По суті, вони будують своє життя на хисткій основі.
Наприклад, сьогодні рівень добробуту людей у Сполучених Штатах і Євросоюзі високий, як ніколи раніше. Проте їх жителі не стали від цього щасливішими. Це також стосується інших країн.
У Китаї, у країні з економікою, що бурхливо розвивається, також росте число нещасних людей. Тут самогубство стало однією з основних причин смерті людей у віці від 15 до 34 років. Молодих людей, схоже, штовхає на цей крок завищені вимоги жорстокого світу.
Стає ясно, що зростаючий матеріальний добробут не зменшує, а навпаки, збільшує стрес і тривогу.
“Остерігайтеся користолюбства, – сказав Христос, – бо життя людини не залежить від багатства її маєтку” (Лк. 12:15).
Так, справжня цінність людини вимірюється не кількістю нулів на банківському рахунку. Часто гонитва за багатством призводить до занепокоєння, яке позбавляє радощі і віднімає час від важливіших цілей (див. Мк. 10:25; 1Тим. 6:10).
За словами Річарда Райена, професора психології із США, чим більше люди прагнуть знайти радість у придбанні речей, тим менше вони її відчувають.
А мудрий Соломон казав: “Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?” (Еккл. 5:10).
Таке прагнення можна порівняти зі свербінням, що з’являється від укусу комара: чим більше чухати рану, тим сильніше свербіння, навіть може утворитися рана, що не гоїться.
Також не приносять у результаті людям щастя і розваги. Цар Соломон випробував найрізноманітніші задоволення, щоб дізнатися, чи не полягає в цьому секрет щастя.
“Сказав я у серці моєму: “дай, випробую я тебе веселощами, і насолодися добром“, – сказав він. І ніщо не перешкоджало багатому царю насолоджуватися всім, чим він хотів! Що ж він думав про це пізніше? “Але і це – суєта!“, – написав Соломон (Еккл. 2:1).
Порожнеча – ось що зазвичай відчувають любителі розваг. То де ж шукати вихід із ситуації, що склалася? Який рецепт істинного щастя?
Відповіді на ці питання можна знайти в Біблії – істинне щастя людини залежить від її взаємин з Богом.
Але тут відразу варто обмовитися, що саме слово “щастя” в Біблії несе негативне значення.
Наприклад: “Діти його далекі від щастя” (Іов 5:4), “Зате не встоїть щастя його” (там же 20:21), “…І щастя моє зникло, як хмара” (там же 30:15), “…Я сказав би: викидень щасливіший за нього” (Еккл. 6:3), “Умертвлені мечем щасливіші за померлих від голоду” (Плач Єремії 4:9) і т.д.
Найчастіше в Біблії слово “щастя” пов’язується із словом “нещастя”. Погодьтеся, це не те, що ми чекали побачити в Біблії відносно щастя. У чому ж справа?
Усе дуже просто. Із словом “щастя” у Біблії асоціюються тимчасові життєві радощі, а істинне почуття радості, яке не проходить з часом, характеризується словом “блаженство”.
“Блаженна людина, яку напоумлює Бог” (Іов 5:17), “Блаженні всі, хто надіється на Нього” (Псалом 2:12), “Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства” (Псалом 31:1,2), “Блаженний народ, у якого Бог є Господом” (Псалом 32:12), “Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь. Господь збереже його й охоронить життя його” (Псалом 40:2,3), “Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім. Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його” (Псалом 118:1,2), “Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його” (Пс.127:1), “Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум” (Притчі 3:13), “Хто надіється на Господа, той блаженний” (Притчі 16:20), “Блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому!” (Лк. 14:15), “Блаженні ті, що не бачили й увірували” (Ін. 20:29), “Блаженні мертві, які вмирають у Господі” (Одкр. 14:13), “Блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця” (Одкр. 19:9), “Блаженні ті, які дотримуються заповідей Його” (Одкр. 22:14) і т. д.
Як бачите блаженство має досконалу міру перед звичайним щастям. Беручи початок тут, у земному житті, воно прямує у вічність, де ніщо не зможе затьмарити його – нашого щастя перебування з Богом.
Підготував: Михайло Лукін
