Жити по вірі

Є доволі відомий вислів: «Знання – це сила», який часто багатьма сприймається як певне гасло, життєве кредо. Хоча, насправді, цей вислів не відповідає дійсності, адже знання є силою лише тоді, коли застосовується на практиці, а так воно просто залишається певною сукупністю знань, фактів, відомостей.

Щось подібне відбулося і з виразом, узятим з Біблії: «Все можливе віруючому» (Мк. 9:23). Ясна річ, цей вираз, на відміну від попереднього, не є якимсь припущенням, а є вкрай дієвою істиною, «бо не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37). Проте дієвим цей вираз стає лише в тому випадку, коли певна людина почне жити по вірі у своєму житті. А жити по вірі не так насправді вже просто.

Складність такого життя полягає в тому, що жити по вірі і жити за Заповідями Божими – це не тотожні речі. Виконання Заповідей Божих, точніше намагання їх виконання, можна порівняти з перилами на містку, яким ми проходимо долаючи прірву гріха, що розділяє нас і Господа. Перила-Заповіді поставлені для нашої безпеки, щоб ми не зірвалися в прірву гріха, але самі по собі вони не здатні привести нас до Господа. Приводить же нас до Господа – віра, яка нерозривно пов’язана з благодаттю Божою.

Загалом про ці речі не перестають постійно нагадувати з церковних кафедр, наводячи безліч біблійних цитат (передусім з Павлових послань), проте люди настільки звикають до цього, що просто перестають звертати на це належну увагу. Тому ми і вирішили скористатися таким простеньким прикладом, так би мовити освіжити пам’ять.

А пам’ять стосовно прописної біблійної істини, «що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть» (Гал. 2:16) потрібно постійно освіжати, бо більшість нас, а точніше кожен з нас, так чи інакше намагався, навіть будучи відродженою людиною, виправдатися власними добрими справами перед Богом. Навіть, якщо ці справи були справді реальними, а не вигаданими чи значно перебільшеними, бо саме такими справами люблять хизуватися у світі. Або ж цими справами просто намагалися завоювати Господню прихильність. Навіть, якщо це відбувалося мимоволі, підсвідомо, але…

Так чи інакше, але ми всі в тій чи іншій мірі є законниками, більшість з нас постійно намагається здобути більше «свободи» в Бога завдяки власній «самостійності». У нас постійно «зудить» бажання, що ми можемо впоратися самі без Його допомоги… Звісно, ніхто це вголос не скаже, більшість про це не подумає, але «гіркий корінь» непокори Богові сидить десь глибоко в серці кожного з нас. А якщо хтось стверджує, що переміг, звісно, з Божою допомогою цю непокору, варто невдовзі чекати в цієї людини її «рецидиву», бо сама заява про зцілення вже є паростком цього «гіркого кореня».

«Всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23), – от цей вірш слід постійно собі нагадувати, щоб ніколи не забувати, що кожен з нас є глибоко зіпсованою особистістю. І якщо ми не помічаємо явних гріхів за собою, це лише свідчить про те, або ми не уважно вдивляємося всередину себе, або ж наші гріховні вади десь просто причаїлися в глибинах нашого серця і просто чекають слушної нагоди проявити себе. І лише благодать Божа стримує це зло, що сидить всередині кожного.

А як же віра? – Віра, якраз і є усвідомлення того факту, що лише Господь, Його благодать рятує нас від зла, що міститься в нас і оточуючих людях, а добрі діла, без яких віра «мертва» (Як. 2:24), лише зміцнюють цю віру. Бо наші добрі діла теж є проявом благодаті Божої: «Не обманюйтесь, браття мої улюблені. Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів» (Як. 1:16,17).

Ми ж, попри всі наші слабості та вади, можемо стати провідниками цієї благодаті у світі. І тоді на нас сповняться Христові слова: «Все можливе віруючому» (Мк. 9:23).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЖити по вірі


Ваш коментар:

Попередній запис

Передумови справжнього досвіду благодаті

Давайте розглянемо тепер, за якими ознаками можна сподіватися, що те, що відчуваємо ми, – досвід справжній і непомилковий. По-перше, ми ... Читати далі

Наступний запис

Дивовижна благодать

Що таке благодать? Слово «благодать» – це переклад грецького слова χαρις (каріс). «Каріс» означає «добровільне незаслужене заступництво». У Біблії це ... Читати далі