Уникнути лицемірства можна тільки чесністю
Якщо ви колись запрошували людей у церкву, то, напевно, чули відмову, яка звучала як: «Та ну, там самі лицеміри!»
Давайте почнемо з гіркої правди – бо ми і є лицемірами. Можливо, це через те, що ми кажемо, що обманювати – погано, але самі інколи прибріхуємо. Кажемо, що пліткувати погано, але частенько все ж когось обговорюємо за його спиною. Ми кажемо, що Бог любить усіх, але самі часто не проявляємо любові. Просимо прощення, але відмовляємося прощати тих, хто нас образив. Проповідуємо благодать, але самі схильні осуджувати. Як свідчить досвід – церква складається з людей, а в людей багато недоліків.
Ніхто з нас не досконалий. Навіть близько до досконалого немає нікого. І це нормально. Церква ж не для бездоганних людей придумана, щоби одні безпомильні люди порівнювали себе з іншими безпомильними людьми. Ми говоримо, що ми хороші, а насправді, відчуваємо, що тонемо у своїх недоліках.
І от тому ми лицеміри. Лицемір у грецькій культурі був актором, який грав роль у масці, тому лицемірство – це коли зовнішній образ людини не співпадає з її внутрішньою суттю. Іноді, замість того, щоби дозволити Ісусу нас змінити, змушуємо себе прийняти образ тих, хто нас осуджує. Ми починаємо поводитися так, як ми вважаємо, що так слід себе поводити. І говоримо те, що вважаємо прийнятним говорити. Ми перетворюємося в акторів. Нам здається, що в нас все під контролем. Проте наше життя перетворюється у виставу. А церква стає нашою сценою.
Лицемірство маска, яку одягаємо, щоби приховати себе справжнього.
Хочете зняти маску? От вам три поради на допомогу.
- Будьте чесними самі із собою
Ніхто з нас не досконалий. Навіть близько немає нікого. І це нормально. Церква не для досконалих. Церква – це місце для поломаних людей. Вона – для людей, які зазнають труднощі. Якщо ми чесно говоритимемо, що ми – незавершений труд, – хто назве нас лицемірами?
- Будьте справжніми
Ми – не кращі за інших, не святіші за інших. Життя – це не змагання. Єдиний, з ким маємо себе порівнювати – це Ісус Христос. Порівнюючи себе з Ним, ми відразу побачимо себе в повному світлі: поломані. Ми – грішники. Не достатньо добрі. Але Ісус полюбив і помер за нас. Ми – діти Божі. Прийняті в Його сім’ю. Усиновлені. Улюблені. Не за наші заслуги, але за Його рішенням. Нам вже не треба бути «достатньо добрими», Він приймає нас такими, як ми є.
- Любіть
Любов не здатна лицемірити. Чим більше ми любимо, тим більше люди будуть приймати наші слова. Коли ми любимо, то можемо цілковито помилятися, і ніхто не називатиме нас лицемірами. Коли любимо, то можемо критикувати, не осуджуючи. Можемо проповідувати Боже Слово, а не втискати принципи людям у вуха.
Любов – це фабрика благодаті. Люди відчують любов, якщо ми справді їх любимо. Любов змінює все. Одне з головних бажань людини – це любити і бути улюбленим. Ніхто не називав Ісуса лицеміром, бо Він любив людей. Він цінував їх. Він приніс Себе у жертву заради них.
Ставши християнином, людина не досягає досконалості. Вона слідує за Христом, і все життя її тепер крутиться навколо Христа. Наше буття тепер у Ньому. Ми розвиваємо з Ним свої стосунки. І зробити це можливо тільки через спільне проведення часу. Ми прагнемо до Нього перш за все. Він стає нашим пріоритетом. І це не надпис на автомобільній наклейці чи статус у фейсбуці. Християнин – той, у кого є радикальні відносини з нашим Богом і Царем, що повністю змінюють життя.
Віра в Христа – не те, що ми говоримо, чи робимо. Віра в Христа – це наша природа, не зовнішні атрибути, а внутрішній стан. І не може віра бути лицемірною, бо у віри немає якогось визначеного списку правил. Вся наша віра – у взаєминах з Богом.
Хочете позбутися лицемірства? От вам рецептик: перестаньте прагнути стати «хорошим віруючим», просто спілкуйтеся з Ісусом, розмовляйте з Ним, слухайте Його. Чим більше будете проводити з Ним часу, тим більше Він змінюватиме вас, наповнюючи Своєю любов’ю до інших людей і покриваючи вас Своєю благодаттю.
Справжнє, непідроблене життя, зі змістом і метою, приходить від спілкування з Ісусом. І в цьому спілкуванні – наше головне завдання. Робіть це, і решта додасться вам.
Автор: Тайлер Едвардс
