Біблія про лицемірство

І. Визначення

  1. Лицемірство – це поведінка, що прикриває нещирість або зловмисність удаваним щиросердям або чеснотами. Лицемірство – це підробка переконань, почуттів, чеснот, яких людина не має. Нещирість.
  2. Використання терміну “лицемірство” у Новому Завіті.

Слово “лицемірство”, використане в Новому Завіті, – це hupokrіsіs (у прямому розумінні перекладається як “відповідь”). У класичній грецькій мові воно є театральним терміном і означає: “грати” або “робити вигляд”. А слово “лицемір” – hupokrіtes у буквальному розумінні перекладається як “актор”.

ІІ. Вчення Ісуса Христа про лицемірство

  1. Ставлення Ісуса Христа до лицемірства

Ісус засуджував лицемірство. Давайте подивимося, чому поведінка лицемірів так не подобалася Ісусу Христу.

  • Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою” (Мф. 6:2).
  • І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою” (Мф. 6:5).
  • Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою” (Мф. 6:16).

Що спільного в поведінці вищеописаних лицемірів? – Спільною є мета, заради якої вони так поводяться:

  • щоб прославляли їх люди” (Мф. 6:2),
  • щоб бачили їх люди” (Мф. 6:5),
  • щоб показати людям, що постять вони” (Мф. 6:16).

Насправді їх поведінка є награним актом, за що Ісус і називає їх лицемірами.

  1. Вчення Ісуса про книжників і фарисеїв.

А. Ісус називав книжників і фарисеїв лицемірами.

Давайте подивимося, чому. Прочитаємо Матфея 23:1-10.

У чому ж полягає лицемірство фарисеїв і книжників? – (1) “Отже, все, що кажуть вам додержувати, додержуйте і робіть; а за ділами їхніми не робіть, бо вони говорять і не роблять” (Мф. 23:3). (2) “Всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди” (Мф. 23:5).

Б. Імена, якими Ісус називає лицемірних фарисеїв і книжників.

Прочитаємо Мф. 23:13-33 і перерахуємо імена, які Ісус дав книжникам і фарисеям:

  • Мф. 23:13 – лицеміри.
  • Мф. 23:16 – вожді сліпі.
  • Мф. 23:17 – безумні і сліпі.
  • Мф. 23:26 – фарисею сліпий.
  • Мф. 23:27 – розмальовані гроби.
  • Мф. 23:33 – змії, поріддя єхиднове.

Всього в цьому уривку Ісус називає фарисеїв лицемірами 7 разів: у віршах 13, 14, 15, 23, 25, 27, 29.

У чому ж полягає лицемірство фарисеїв і книжників, описане в Мф. 23:13-33? – “Напоказ довго молитесь” (Мф. 23:14), “На вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня” (Мф. 23:28).

Цій же темі присвячений уривок з Марка 7:1-9: “Він сказав їм у відповідь: добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене” (Мк 7:6).

  1. Попередження Ісуса книжникам, фарисеям і всім іншим лицемірам:
  • Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне перед людьми, бо ви і самі не входите, і тим, хто входить, не даєте увійти” (Мф. 23:13). => Ісус попереджає лицемірів про те, що вони не можуть увійти до Царства Небесного.
  • Як утечете ви від суду вогню геєнського?” (Мф. 23:33) => Ісус попереджає лицемірів про те, що вони не можуть уникнути пекла.

Давайте подумаємо, чому на лицемірів чекає такий страшний кінець? – Вся річ у тім, що лицемірство є антонімом щирості, а без щирого покаяння ніхто не може примиритися з Богом за допомогою жертви Ісуса Христа на хресті. Лицемір тільки робить вигляд, що він примирився, але насправді це брехня. Лицемір тільки робить вигляд, що він змінився, але насправді це брехня: він так і продовжує жити у своїх гріхах. А брехуни і грішники не наслідують Царства Божого.

  1. Ісус попереджає учнів про небезпеку лицемірства

Попередження учням: “Стережіться закваски фарисейської” у Мф. 16:5-12.

Що означає “фарисейська закваска”? Часткову відповідь ми знаходимо в Мф. 16:11,12 “Як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: стережіться закваски фарисейської та саддукейської? Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського“.

Тоді в чому ж полягає небезпека вчення фарисеїв і саддукеїв? Тобто ми намагаємося глибше зрозуміти, що, за словами Ісуса, є фарисейською закваскою?

Відповідь знаходимо в паралельному місці в Євангелії від Луки: “Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство” (Лк. 12:1).

Що означає “берегтися” закваски фарисейської? Як це зрозуміти і застосувати до свого життя? – Берегтися закваски фарисейської – означає стежити, щоб самому не уподібнитися лицемірству книжників і фарисеїв. Стежити, щоб наші слова не розходилися з нашими вчинками, щоб ми були не лише “слухачами”, але і “виконавцями” слова Божого. Про це ж говорив Ісус у Мф. 7:21-28.

ІІІ. Вчення апостолів про лицемірство

Апостоли попереджають християн, щоб вони не були лицемірами. Іншими словами, щоб ми не робили, усе має бути зроблено нелицемірно, бо лицемірство осоружне характеру Ісуса Христа. І якщо Христос живе в нас, то ми повинні мати ті ж відчуття, що і в Христі Ісусі. Які ж практичні поради і повчання даються в Посланнях апостолів для нас?

1) Наша любов має бути нелицемірною:

  • Любов нехай буде нелицемірна” (Рим. 12:9).
  • У очищенні, у розумі, у довготерпінні, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові” (2Кор. 6:6).
  • Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри” (1Тим. 1:5).
  • Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця” (1Пет. 1:22).

2) Наша віра має бути нелицемірною:

  • Пам’ятаючи нелицемірну віру твою, яка раніше була в бабусі твоєї Лоїди і в матері твоєї Євникії‚ впевнений, що вона і в тобі” (2Тим. 1:5).
  • Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри” (1Тим. 1:5).

3) Наша мудрість має бути нелицемірною: “А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна” (Як. 3:17).

4) Наша поведінка не повинна бути лицемірною: “І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу” (Кол. 3:23,24).

5) Наше життя не повинне йти в розріз з нашим вченням, як у фарисеїв: “Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе” (1Тим. 4:16).

Додаткові місця Священного Писання, що викривають лицемірство:

Ісус сказав, що якщо ви засуджуєте людину за те саме, що робите самі, то ви – лицемір: “Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого” (Мф. 7:1-5).

Ісус попереджає про кінець, який чекає лицемірів у Матфея 24:42-51: “Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський. Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно? Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так. Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його. Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, – то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає. І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів“.

ІV. Питання про лицемірство в Церкві

Деякі міркують таким чином: “Я не хочу ходити в церкву (чи: відмовляюся охреститися), бо християни – це величезна група лицемірів, а я не хочу мати нічого спільного з лицемірами”.

Що можна відповісти такій людині?

  1. Якщо ви підняли розмову про лицемірство, то хочемо вам прямо сказати, що ви перший з них. І якщо ви колись знайдете досконалу церкву, то ви ніколи до неї не приєднаєтеся, бо вам не захочеться, щоб ваше лицемірство явно висвітилося на тлі щирих людей.
  2. Досконалих людей немає. Коли Ісус прийшов на землю, Він сказав, що “не здорові потребують лікаря, а недужі” (Мф. 9:12). Церква – це місце для хворих (ми говоримо про духовні речі) людей, де вони можуть знайти Господа і отримати духовне зцілення. Коли ви приходите в лікарню, то вас чомусь не дивує, що в ній багато хворих людей. Люди не виліковуються в лікарнях миттєво, вони в них проходять курс лікування. Що стосується віруючих, то вони не стають досконалими вмить. Церква – це місце, де вони преображаються в подобу Христову. І для цього потрібен час.
  3. Якщо ви вважаєте, що всі християни – лицеміри, то посміємо нагадати вам, що…

По-перше, це помилка. Навіщо узагальнювати? Хіба ви знайомі з усіма християнами у світі, щоб це стверджувати?

По-друге, не треба забувати, що серед лицемірних християн все ж зустрічаються і щирі. І відмовляючись приєднатися до церкви, ви робите гірше тільки собі, бо позбавляєте себе можливості познайомитися і подружитися з щирими людьми.

По-третє, з чого ви взяли, що серед індусів, буддистів, кришнаїтів, мусульман і представників інших релігій немає лицемірів? Лицемірство – універсальна людська вада.

За матеріалами сайту Біблійний дискусійний клуб

Попередній запис

Схованка від лицемірства

Набридло чути з вуст людей «світу цього» постійні заяви, що вони звичайно ходили б до церкви (навіть дехто «з радістю» ... Читати далі

Наступний запис

Відповідь, а не згода

І знову про лицемірство в Церкві, а точніше про лицемірство світу цього. Адже багато людей постійно вигадають причини, приводи для ... Читати далі