За останні тридцять років ми всі дуже часто чули вислів «спосіб життя». Але коли йдеться про те, щоби споживати продукти, які їв Ісус, я волію казати «здоровий спосіб життя». У тому, як харчувався Ісус, багато що не пов’язане власне з їжею. Здоровий спосіб життя потребує правильного вибору продуктів, способу їх приготування, а також створення приємної атмосфери під час самої трапези.
Сподіваюся, перед тим, як прочитати цей розділ, ви вже дійшли висновку, що найкращим Джерелом будь-якого здорового способу життя є Ісус Христос. Його путівник, свята Біблія, має настановляти нас у всіх царинах життя.
Харчі, що їх споживав Ісус, дуже подібні до тих, які останніми роками пропагують у популярній середземноморській дієті, за винятком заборонених у книзі Левит і Второзаконні. Середземноморська дієта допускає свинину і молюски, а також рибу без луски та деякі інші продукти, заборонені в Біблії. Окрім цих відмінностей, у раціоні головну роль відводять харчам, що були поширені в біблійні часи і в тому краї, де жив Ісус.
Я палкий прихильник середземноморської дієти загалом. Численні наукові дослідження показали, що вона справді найздоровіша і найефективніша. Це не лише добрий спосіб зменшити вагу, а й чудовий зразок харчування на решту життя.
Такої дієти століттями дотримувалися народи, які живуть навколо Середземного моря. Її різновиди поширені в південній Франції, на деяких територіях Італії, Іспанії, Північної Африки, зокрема в Марокко і Тунісі, а також на Близькому Сході, у тім числі в Лівані, Сирії, Ізраїлі і частково Туреччині. Рослинні джерела становлять осердя цієї дієти, а її варіянти часто пов’язані з унікальними рослинами, поширеними в різних країнах.
Наукове підґрунтя середземноморської дієти
Переваги середземноморської дієти відомі вже майже сорок років, а тому її довготерміновий вплив добре задокументований. Спершу вона з’явилася в дослідженнях доктора медицини Ансела Кіза та його колег. Уже 1958 року доктор Кіз висловив переконання, що існує зв’язок між цією дієтою та ішемічною хворобою серця. Зокрема, він вірив у безпосередню пов’язаність між надмірним споживанням насичених жирів і зростанням ризику ішемічної хвороби серця. Його думка походила з наукового спостереження, що під час війни, коли діяла система одержання продуктів за картками і різко зменшилося споживання м’яса та молочних продуктів у деяких країнах Європи, кількість смертей від серцевих хвороб і загальна смертність також скоротилися. Однак серед багатих жителів цих країн – тих, що далі споживали жирне м’ясо і молочні продукти, – ризик серцевих недуг зріс.
Упродовж 1958-1964 років Доктор Кіз та його колеги проводили дослідження, до якого залучили понад 12 тисяч чоловіків віком від 40 до 50 років. Усіх поділили на шістнадцять груп у семи країнах: Сполучених Штатах, Фінляндії, Японії, Італії, Греції, Нідерландах і Югославії. Ця наукова робота доктора Кіза отримала назву «Дослідження семи країн»[1].
Після опитування і медичного огляду в кожного учасника експерименту було зафіксовано кров’яний тиск, рівень холестерину, історію куріння, рівень рухливости, харчові та інші звички, що впливають на здоров’я.
Наприкінці дослідження доктор Кіз та його колеги проаналізували одержані дані щодо цих чоловіків і виявили, що ті з них, котрі перебували в середземноморській групі, мали найнижчий рівень смертности від усіх причин. І найдивнішим для науковців виявилося різке зниження рівня смертности від ішемічної хвороби серця. Греки мали найнижчу смертність узагалі, а також найнижчий рівень серцевих недуг – навіть нижчий, ніж в японців. У фінських чоловіків був найвищий рівень серцевих хвороб – і вони споживали майже 40 відсотків калорій із жиру, що на 50 відсотків складався з насиченого жиру. Для порівняння, греки отримували майже таку саму кількість калорій із жиру, але тільки незначний відсоток – із насиченого. Вони споживали переважно мононасичений жир, найчастіше у вигляді оливкової олії.
Японці отримували лише 9 відсотків калорій із жиру, і тільки 3 відсотки з насиченого, однак серед греків серцева захворюваність була нижчою, ніж в японців. Крім того, кількість серцевих недуг у греків була майже на 90 відсотків нижчою, ніж та, яку зафіксували в групі зі Сполучених Штатів.
Тож перед доктором Кізом та його колегами постало непросте запитання: як можна одержувати більше калорій із жиру, курити більше цигарок, пити більше вина, дуже мало займатися вправами – і все одно мати довшу тривалість життя, суттєве зменшення випадків ішемічної хвороби серця, нижчу захворюваність на рак (окрім раку легенів та інших раків – власне через куріння), меншу поширеність гіпертензії, ожиріння та інших дегенеративних хвороб, ніж американці? Відповідь: компоненти традиційної середземноморської дієти.
Як ми вже обговорювали раніше, в американському харчуванні забагато насичених жирів, цукру, перероблених продуктів, соли, червоного м’яса та фаст-фуду. І навпаки – замало свіжих фруктів, городини та цілого зерна. Середземноморська дієта значно краще збалансована.
[1] Keys et al., «The Diet and 15-Year Death Rate in the Seven Countries Study».
