Знайти Бога

Святі жінки біля Гробу воскреслого Христа, Анібале Каррачі

«Проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовістячи Царство Боже, і з Ним дванадцять. І деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, та Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому з майна свого» (Лк. 8:1-3). Ці жінки, на відміну від більшості Христових супутників, не полишали Спасителя до останньої хвилини, як здавалося всім, Його земного життя. Так апостол-євангеліст Матфей зауважує, що на Голгофі «було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому» (Мф. 27:55). З цими самими жінками ми зустрічаємося на євангельських сторінках і через півтори доби після розп’яття, де вони «дуже рано, в перший день після суботи, прийшли до гробу, як сходило сонце» (Мк. 16:2).

«Хто відвалить нам камінь від дверей гробу?» (Мк. 16:3), – от, напевно, єдине, що хвилювало їх у той момент, проте вигляд порожньої гробниці і юнака, що сидів у ній, заставив їх забути про все, що хвилювало їх до тої пори. Прості жінки, які хотіли віддати останню шану страченому Бунтівнику, стали першими свідками Христового воскресіння – події, що буквально розділила людську історію навпіл, на до і після неї.

Багато людей задаються запитанням, чому самі ці жінки стали першими свідками Христового воскресіння? Але, слід зауважити, що формально першими свідками цієї надзвичайної події стали вартові, виставлені навколо гробниці: «І ось стався великий землетрус, бо ангел Господній, який зійшов з неба, приступивши, відвалив камінь від дверей гробу і сів на ньому. Вигляд його був як блискавка, і одежа його біла, як сніг. Зі страху перед ним ті, що стерегли, затремтіли і стали як мертві» (Мф. 28:2-4). Так само були перелякані і жінки: «І, вийшовши, вони побігли від гробу. Охопив їх трепет і жах» (Мк. 16:8). Проте ангел, який так налякав вартових і жінок, повідомив саме жінкам, що Христос воскрес, що «Його нема тут» (Мк. 16:6). Саме тому вони стали першими свідками Христового воскресіння.

Але чому саме вони? – Відповідь на це насправді важливе запитання напрочуд проста: бо вони першими прийшли до Гробу, при чому не просто так, не з дозвільної цікавості, а з конкретною, благою метою – послужити Спасителю. Так на цих жінках виконалися слова Нагорної проповіді: «Шукайте, і знайдете» (Мф. 7:7). І не біда, що в принципі вони лише шукали того, хто відвалить камінь від дверей гробу, хто, це зробив, між іншим, знайшовся. Проте в Бога знайшлося для них ще дещо, значно більше, Він сам (див. Ін. 20:16).

Таке може статися і з кожним з нас, якщо ми у своєму житті дійсно будемо безкорисно любити ближніх, як свого часу це сталося з жінками-мироносицями. Ми знайдемо Бога, навіть якщо спеціально Його не шукали.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЗнайти Бога


Ваш коментар: