
Більшість із тих, кому вже за тридцять, мабуть, пам’ятають фразу, яка стала популярною багато років тому завдяки рекламі ресторанів швидкого обслуговування: «А де яловичина?».
У світлі нашої дискусії про «те, що їв Ісус», відповісти на це запитання належить так: за часів Ісуса яловичина була рідкістю і вельми відрізнялася від того, що ми бачимо в сучасних гамбургерах із ресторанів швидкого обслуговування. Раціон євреїв червоного м’яса містив не так багато.
Червоне м’ясо майже завжди було делікатесом, яке приберігали на свята, весілля, дні відпочинку й бенкети. Ягнят різали щороку, святкуючи Пасху.
В історії про блудного сина батько так зрадів поверненню сина, що наказав слугам: «Приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися» (Лк. 15:23).
Заможні родини зазвичай вигодовували тварин спеціяльно на свято і дні жертви. Їх також тримали на випадок, коли доведеться «не відаючи» пригощати ангелів. Цей звичай бере початок із тлумачення події, що сталася в житті Авраама.
Одного дня, коли Авраам сидів у своєму наметі в денну спеку, він побачив, що до нього йде троє чоловіків. Він пішов їм назустріч і запросив до свого намету.
Авраам наказав, щоб їм помили ноги. Він пригостив їх хлібом, а тоді сказав Сарі приготувати для них паляниці. Сам же побіг «до стада, і взяв теля ніжне і гарне, і дав слузі, і той поспішив приготувати його» (Бут. 18:7). Після того Авраам узяв сир, молоко, приготоване телятко і поставив їх перед гостями.
Саме ці гості розповіли Аврааму, що наступного року він матиме сина від Сари. Той син, Ісаак, народився, як вони й передбачили, хоча і Авраам, і Сара вже були застарими, щоби мати дітей.
І подальші покоління євреїв добре знали, що завжди варто мати на господарстві вгодоване теля, якщо зненацька божественний гість з’явиться на порозі!
Чи їв Ісус червоне м’ясо?
Дуже ймовірно, що Ісус їв яловичину, позаяк ми знаємо, скільки людей святкувало Його присутність у своєму домі. Також Святе Письмо розповідає нам, що Він відвідував весілля, де яловичину подавали як святкову страву. Однак Ісус не споживав яловичини щодня чи щотижня.
Здебільшого тварин не тримали заради м’яса. Овець і кіз цінували за молоко і за шерсть, з якої робили нитки. Худоба також слугувала в’ючною твариною. Якщо ж і споживали червоне м’ясо, то воно переважно було з ягняти чи кози, а не з корови чи вола.
Про м’ясо, яке їв Ісус, можемо напевно сказати таке:
- Ісус не їв свинини чи будь-якого нечистого м’яса.
- Ісус не їв м’ясного жиру.
- Ісус не споживав крови зарізаних тварин.
- Ісус їв м’ясо помірно.
Розгляньмо докладніше кожне із цих чотирьох тверджень.
Проблема свинини
Чимало людей сьогодні стверджують, що за наших днів свинину їсти безпечно. Я не згоден. Свині споживають величезну кількість їжі, яка розбавляє соляну кислоту в їхньому шлунку. Це, своєю чергою, дає змогу токсинам, вірусам, паразитам і бактеріям проникати в тіло тварини. Свині не тільки ненажери, а й надзвичайно брудні. Вони їстимуть сміття, фекалії і навіть гниле м’ясо. І все те, що вони споживають, стає частиною їхньої плоті. У свинях вільно оселяються паразити, в тім числі трихінела, стрічкові черви і токсоплазми.
Якщо кабана залишити самого з величезною кількістю корму, то він буквально об’їсться до смерти. Коли доходить до їди, спину для нього немає. Свиней називають ненажерами. Іншими словами, свиня у тваринному світі – це те саме, що ненажера в людському. Очевидно, вона одна із тих істот, яких Бог сотворив для очищення землі від токсинів. Вони їдять те, чого ми переважно не маємо споживати!
Приготування свинини за температури 71 градус за Цельсієм чи вищій убиває паразитів, але слід зауважити, що шматок м’яса мусить бути однаково нагрітий аж досередини, бо інакше паразити не загинуть.
Трихінельоз – це хвороба, якою можна заразитися з недовареної свинини. Головними симптомами трихінельозу є м’язові болі й ниття, розпухання заражених м’язів, головний біль, гарячка і подеколи шлунково-кишковий розлад.
Євангелист Марко розповідає історію (Мк. 5) про чоловіка, одержимого демонами, що жив у Гадаринській землі, підпорядкованій Риму. Зустрівши цього чоловіка, Ісус попросив демонів назвати Йому свої імена, і демони заговорили через чоловіка, сказавши: «Легіон, бо багато нас».
Велике стадо свиней паслося поблизу гір, і демони попросили Ісуса, сказавши: «Пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них» (Мк. 5:12). Ісус дав їм дозвіл – і демони увійшли у свиней. Стадо відразу кинулося з високої кручі в море, і всі свині потопилися.
Якби свині були чистими тваринами, Ісус ніколи не дозволив би демонам увійти в них. Пославши демонів у свиней, Він просто зробив нечисте м’ясо ще нечистішим!
До того ж на цій римській території, де учти на честь римських богів були буденним явищем, худобу регулярно жертвували «богові верхньому», а свиней – «богові нижньому». Ісус знав, що свині приречені стати жертвою дияволові, і Він просто швидше послав демонів назад до пекла.
Окрім того, що у свинячому м’ясі чимало інфекцій, воно ще й дуже масне. Токсини у свинині переважно збираються в жирі, який не відокремлений від м’яса, як у пісній яловичині, а радше розкиданий по всьому м’ясі. Свинячі продукти – такі як варена ковбаса, бекон і м’ясне асорті – часто мають високий вміст жиру. І вже з цієї причини їх варто уникати!
Я наполегливо рекомендую не споживати інтенсивно переробленого м’яса, такого як хот-доги, варена ковбаса, сосиски, м’ясне асорті, шинка, бекон і більшість запакованих м’ясних рулетів.
Сардельки зазвичай виготовляють із м’ясних відходів, і багато з них містять навіть тваринну шерсть. Вони інтенсивно перероблені, мають дуже високий вміст жиру і в процесі консервації до них додають нітрити й нітрати. Потрапивши в тіло людини, у кишковому тракті вони обертаються на нітрозаміни, котрі пов’язують зі зростанням ризику раку.

