Короткий огляд єврейських правил харчування

Багатьом людям видається, що правилам харчування присвячена велика частина Закону Мойсеєвого. Однак тільки два розділи і кілька додаткових окремих віршів – менш ніж 150 віршів загалом – розглядають це питання, і чимало з них повторюються. Тож перегляньмо стисло те, що наказав Бог.

Ізраїльтянам було дозволено їсти тварин, що мають розщеплене копито або ратицю і ремиґають. У перших віршах книги Левіта 11 читаємо: «І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи їм: скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, що їх можна вам їсти з усієї худоби на землі: усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте; тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас, і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас; і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас; м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас» (Лев. 11:1-8).

Тут визначено дві основні риси: чиста тварина має розщеплені копита і ремиґає. Ратиця може бути розщеплена або розділена.

Тварини, які ремиґають, називають жуйними. Шлунок жуйної тварини має чотири відділи. Їжа потрапляє до рубця, починається травлення. Опісля вона надходить до сітки, де травлення триває, і підноситься вгору. Далі повертається до відділу, що зветься книжкою, і зрештою до сичуга, звідки жуйка потрапляє до дванадцятипалої кишки і кишківника. Відтак шлунок жуйної тварини аналогічний пральній машині, що має чотири цикли прання і полоскання. Завдяки цим чотирьом відділам гинуть бактерії, токсини, паразити й інші шкідники, які в іншому разі могли би потрапити в тіло худоби.

Тварини, що мають розщеплені ратиці, але не ремиґають, споживати було заборонено. До них належать дамани (гірські борсуки) і свині (кабани). Коні не були поширеними в біблійні часи, тож, мабуть, саме тому про них не згадано. Вони також нечисті, бо не мають розділених копит. Чимало досліджень показали, що кінське м’ясо часто містить паразити, віруси і бактерії. У тих країнах, де його споживають, цей факт часто пов’язують із недугами.

Згідно з біблійним визначенням, до чистих тварин належить домашня худоба. У Второзаконні 14:4-5 їх чітко названо: «Ось худоба, яку вам можна їсти: воли, вівці, кози, олень і сарна, і буйвіл, і лань, і зубр, і антилопа, і жирафа» (Втор. 14:4-5).

Згадано додаткові закони, пов’язані з тваринами:

Тварини, «які плазують по землі», заборонено споживати. Біблія називає такі з них: «кріт, миша, ящірка з її породою, 30 анака, хамелеон, летаа, хомет і тиншемет» (Лев. 11:29-30). Щиро кажучи, я не знаю нікого, хто бажав би їх їсти! (Те саме стосується і крилатих комах, «що ходять на чотирьох ногах» і заборонені в книзі Левіта 11:20).

Для споживання тварину належить зарізати. Її не можна їсти, якщо загине природною смертю чи буде вбита будь-яким іншим способом, окрім як навмисне взята під ніж. Второзаконня 14:21 стверджує: «Не їжте ніякої мертвечини; іноземцеві, який трапиться в оселях твоїх, віддай її, він нехай їсть її».

Молоду тварину заборонено варити в молоці її матері. Второзаконня 14:21 каже: «Не вари козеняти в молоці матері його».

Перед споживанням із тварини треба вилити кров. Роздуми щодо крови знаходимо у Второзаконні 12:15-27. Ось кілька показових прикладів із того уривка: «Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя; тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду» (Втор. 12:15-16).

Подібний припис дано щодо одомашнених тварин: «Заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі ГосподьТільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом; не їж її: виливай її на землю, як воду» (Втор. 12:21-24).

Увесь тваринний жир необхідно спалювати, а не споживати. Тваринним я називаю той жир, який можна відрізати від шматка м’яса, а не той, що природно проник у саме м’ясо. Він переважно лежить безпосередньо під шкірою тварини, а в птиці це ще й сама шкіра. У Левіта 3:16 сказано: «Весь жир Господу».

Який висновок можемо зробити із цих головних правил харчування про те, що їв Ісус?

По-перше, можемо дійти думки, що Ісус споживав чимало плодів і овочів. Мабуть, Його їжа була багатою на ціле зерно й цілі овочі та фрукти.

По-друге, раціонально розглянувши історію тих часів, можемо стверджувати, що Він, імовірно, їв те чисте м’ясо в пропорції, характерній для того часу. Риби було досхочу, і для Ісуса вона, мабуть, стала головним джерелом м’яса. Птиці також розводили чимало, і це, певно, друге за значенням джерело м’яса в раціоні Ісуса. Яловичини, баранини і козлятини було не так багато, тож імовірність того, що Ісус міг їх їсти, найменша.

По-третє, ми можемо дійти висновку, що Ісус споживав м’ясо тварин, яких було зарізано відповідно до біблійних приписів, не їв молодих тварин, зварених у молоці матері, а також тваринної крови і жиру.

Цих принципів харчування дотримуватися не важко, однак саме їх ми здебільшого порушуємо. (Це обговоримо в подальших розділах).

Відповіді на наші ключові запитання

Повернімося до початку цього розділу і спробуймо відповісти на два важливі запитання.

  1. Чому я їм те, що їм? Кожен із нас мусить по-новому поглянути на те, які харчі він обирає та що споживає. І замість того, щоб наполягати на своїх бездумних підсвідомих звичках, треба бути розважливими й раціональними, коли йдеться про те, чим ми будемо живити своє тіло. Потрібно мудро й суворо розглянути погані звички, яких ми набралися, і наважитися на зміни, якщо ми опинилися на хибному шляху.
  2. Чи їв би це Ісус? Треба часто ставити собі це запитання. Ісус, безперечно, не споживав переробленої, бідної на волокна їжі з високим умістом цукру, жиру та соли. Він їв багато цілих овочів та фруктів, цільнозерновий хліб, рибу, трохи кошерного м’яса і молочні продукти.

Якщо ви поставите собі лише ці два запитання і відповісте на них щиро й виважено, то зробите чималий крок на шляху до того, щоби наслідувати Ісуса у своєму раціоні харчування.

Попередній запис

Первісний замисел Бога щодо нашого здоров’я

Закон левітів щодо їжі фактично повертає нас до першої книги Біблії. Первісний Божий замисел полягав у тому, щоб люди були ... Читати далі

Наступний запис

Манна

Коли я потраплю на небо, то в першій сотні запитань, які хочу поставити Богові, буде й таке: «Якою на вигляд ... Читати далі