Гіркий корінь заздрості

«Весь світ лежить у злі» (1Ін. 5:19), – і, варто додати, не тільки «лежить», тобто перебуває, але й намагається підкорити нас собі таким чином, щоб ми не шукали, і, відповідно, не корились Божій волі. А це в підсумку може призвести до прямої ворожнечі з Богом, адже «дружба зі світом є ворожнеча проти Бога… Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові» (Як. 4:4).

Зважаючи на це апостол Іоанн попереджає нас: «Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої. Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього» (1Ін. 2:15,16). Єдина вартісна річ у цьому світі – це любов. Любов, джерелом якої є Бог, Який сам є любов’ю (див. 1Ін. 4:8). І цю просту істину світ намагається підмінити, а якщо це йому не вдається, то, принаймні, знівелювати різноманітними спокусами: матеріальним багатством, владою, славою, популярністю, тілесними задоволеннями та ін.

І більшість людей, на превеликий жаль, спокушаються ними, обираючи просторі ворота і широку дорогу, що ведуть до погибелі (див. Мф. 7:13). Одним з проявів такого спокушення і слідування погибельним шляхом є заздрість. Заздрість вже згаданим багатству, владі, славі, тілесним задоволенням. Почуття, про яке прямо попереджає десята Божа заповідь: «Не бажай нічого, що у ближнього твого» (Вих. 20:17).

Проте відразу слід обмовитися, самі по собі матеріальне багатство, влада, слава, тілесні задоволення та ін., не є поганими, якщо, звичайно, дотримуватися міри за порадою апостола Павла: «Піклування про плоть не обертайте на похоті» (Рим. 13:14). Якщо ж нам починає (у переносному чи буквальному значенні) заважати спати те, що належить нашому ближньому, а ближнім у наш час завдяки ЗМІ та Інтернету може стати хто завгодно, таке гріховне почуття дійсно стає проблемою. Передусім нашою проблемою, а з часом, якщо не приборкувати заздрість, вона стане буквально отруювати життя навколо нас, тим самим стаючи проблемою нашого оточення.

«Пильнуйте, щоб хто не позбувся благодаті Божої, щоб якийсь гіркий корінь, що виріс, не завдав шкоди і щоб ним багато хто не осквернився» (Євр. 12:15). Таким «гірким коренем», смертельною пасткою для когось стала заздрість, перетворившись з малопомітного почуття на духовну ваду, яке буквально руйнує життя її власникові, доводячи його до такого стану, що він стає не в змозі реально сприймати оточуючий його світ. Людині починає здаватися, що всі наділені різноманітними земними, а хтось і духовними благами, натомість вона практично нічого не має в цьому житті, через що почуває себе найнещаснішою людиною, що у свою чергу, їй самій може приносити навіть задоволення…

Так, і до такого стану може опуститися людина, коли буквально морально насилуючи себе, вона одержує через це задоволення. Найбільш страшне і огидне в цьому, що людину такий стан речей може цілком задовольняти, і, відповідно, позбуватися його, зцілюватися від такої духовної недуги, у неї немає анінайменшого бажання.

Якщо ж у вас немає бажання опускатися до такого жалюгідного морального і духовного рівня, варто постійно згадувати про небезпеку заздрості, а також слідувати пораді апостола Павла: «Отже, благаю вас, браття: милосердям Божим, представте ваші тіла в жертву живу, святу, благоугодну Богові, для розумного служіння вашого, і не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:1,2). Або ж, як сказано: «Про горнє помишляйте, а не про земне» (Кол. 3:2).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docГіркий корінь заздрості


Ваш коментар:

Попередній запис

Як перемогти заздрість

Як позбутися заздрості? Що таке заздрість? Як вона проявляється? У чому її небезпека? Заздрість – це вселене дияволом гріховне почуття. ... Читати далі

Наступний запис

"Поменше їси і ніколи не заздри!"

Заздрість – це стан душі протилежний до вдячності. Коли ми заздримо, ми можемо застосувати до себе слова Христові про працівників ... Читати далі