Утіха для розбитого серця

Бог лікує розбиті серця. У Своїй проповіді, виголошеній у Назареті, Ісус сказав, що Бог послав Його лікувати розбиті серця. Серце в нашій мові, а також у Біблії означає цілу людину або її центр, осердя. Адже саме в серці концентруються всі людські переживання та реакції. Про декого кажуть, що думає серцем, про іншого – що вирішує серцем, а ще про когось – що в нього слова пливуть просто із серця. Говорять також, що в деяких людей бувають серцеві фантазії, що дехто має для одних добре серце, а для інших – зле, що в когось є серце, яке ніколи не забуває, а в декого – серце як на долоні.

Серце – це також місце, з якого людина спілкується з Богом. Якщо Бог є любов, то серце – саме та частина людського тіла, яка найбільше підходить для налагодження зв’язку з Богом. А отже, серце – це не тільки знак чуттєвого й емоційного життя людини, а й символ цілої людини. Доки серце перебуває в приязні з Богом, доти воно правильно працює та живе. Але якщо гріх відлучить людину від Бога, серце стає розбитим. Людина, яку огорне надто глибокий сум, невдовзі втратить здатність жити та адекватно реагувати.

Якщо людина раптово зіткнеться з якимось злом, її серце – як то кажуть – може зламатися. Якщо на людину напало зло, якщо її так сильно атакувала якась ненависть, що вона не може встояти, тоді ця людина починає ненавидіти, мстити, а отже, можна сказати, що вона має розбите серце. Бо поки серце добре, воно – живе й здорове. Якщо хтось починає говорити лише про щось негативне, видобувати із серця погані, брудні й злі образи, тоді кажемо, що в нього зламане серце. Якщо хтось розчарувався в комусь, тоді його серце розбите від розчарування. Якщо хтось не бачить виходу з важкої ситуації чи хвороби, можна теж сказати, що його серце зламане. Дехто може перебувати під такими сильними ударами гріхів, зазнавати таких потужних нападів зла й поганих людей, що не здатен повірити в те, що Бог добрий, і тоді також кажемо, що той має розбите серце. Коли людина втратила довіру до людей, її серце теж розбите. Коли людина погодилася зі своєю лихою долею, коли її постійно переслідують невдачі на роботі, коли вона більше не здатна довести своєї невинности, не може реалізувати мрії свого життя, не спроможна усунути численних перешкод на своєму шляху, значить її серце розбите.

Отже, розбитим є те серце, яким людина не здатна мислити, позитивно реагувати, згадувати приємні ситуації та образи, бачити майбутнє у світлих кольорах; а сама вона не може більше чинити добра й вірити в добро.

Ісус прийшов вилікувати розбиті серця. Розбите серце – це важка хвороба, важча за будь-яку психічну чи фізичну. Внаслідок психічної або фізичної недуги людина втрачає тілесну або психічну здатність реагувати й діяти, але не стає злою. Коли ж у людини розбите серце, вона може стати злою, злосливою, недоброю, може втратити всю себе. Розбите серце – це зламане людське життя. Тому Ісус є не лише Лікарем, але й Спасителем. Він не тільки лікує рани, які з’явилися внаслідок негативного життєвого досвіду людини, Він спасає людину від повної згуби. Саме в цьому і є різниця між опікою психіятричною – як каже Віктор Франкль, австрійський психіятр і психотерапевт, – та опікою душпастирською. Психіятрична – лікує, а душпастирська – спасає людину.

Розбите серце можна вилікувати і спасти лише любов’ю. Коли людина прощає тому, хто перебуває у відчаї, коли дарує йому ніжність і тепло, коли виявляє до нього терпіння і доброту, коли є лагідною, нескінченно стриманою, тоді поволі з розбитого серця, як зі зламаної очеретини, починає проростати новий паросток і життя. Насправді розбитим у людини є не серце, а життя. Людська любов занадто слабка, щоб вилікувати й спасти таку людину. А тому тут конче потрібна Божа любов.

Біля людини, яка зламана, спочатку треба просто тихо стояти. У цей час, а також і потім за неї слід молитися. Треба просити Ісуса, щоб торкнувся тієї рани, від якої ця людина зламалася, та почав її лікувати. Водночас треба нагадати людині з розбитим серцем, що в той момент, коли її серце розбилося, Ісус був поруч. Лікування серця відбуватиметься крок за кроком, і врешті воно одужає.

Християнина покликано, так само, як Ісуса Христа, лікувати розбиті серця. У світі безліч розбитих сердець. Щоб зцілити їх, потрібно дуже багато лікарів.

Тебе теж запрошено.

Попередній запис

Вдячність

Ти, дорогий читачу, вже, мабуть, переконався, що невдячність – це найгірша людська риса? І водночас – найнебезпечніша. Тому що бути ... Читати далі

Наступний запис

Вилікуй свою мову і вилікуєш себе!

Мова – це твоя сила й водночас твоя слабкість. Вона є силою, якщо промовляєш переконливо, заохочувально, позитивно. І стає слабкістю, ... Читати далі