Ти – те, що думаєш

Ти є таким, у якого себе віриш. Вірити – означає володіти тим, що прагнеш здійснити. Усе залежить від твого серця. Якщо воно чисте, то й усе навколо буде чисте. Якщо ж твоє серце брудне, то з нього поширюватиметься блюзнірство, обмови, наклепи, ненависть, нечистота, п’янство та всіляке інше зло.

«По їхніх плодах ви пізнаєте їх… – каже Ісус. – Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити» (Мт. 7:16-18). Найважливіше те, яким є твоє серце. Якщо корені твого серця здорові, то й усе твоє життя буде здорове, але якщо вони хворі – то швидко зів’янеш.

Чим привабливіші й захопливіші твої думки та плани, тим більше твоїх духовних сил і можливостей буде залучено до того, щоб ти їх здійснив.

Вірити – це немов стояти на старті, вдивлятися у фініш і відчувати велике бажання досягти його першим. Щоб осягнути мету, мусиш мати її у своєму серці. Успіх передусім маєш побачити в собі, і тільки потім зреалізуєш його в житті.

Так само й для того, щоб після смерти потрапити на небо, ти повинен носити його в собі. Геніяльні досягнення насамперед з’являються в геніяльних думках людей. Чим яскравіший уявний образ, чим талановитіший творчий задум, чим сильніше твоє бажання, тим величнішою, прекраснішою та геніяльнішою буде реалізація твого задуму.

Людина – істота, яка постійно розвивається. Вона невпинно здійснює свої плани й ідеї. Якщо перестанеш реалізовувати їх, якщо скажеш, що у твоєму житті все скінчилося, це означатиме, що ти вже мертвий, хоча твоє тіло ще животітиме.

Вирішальним для твого життя є те, як ти думаєш, які образи панують у твоїй уяві та як говориш. Якщо твої образи негативні, то не дивуйся, що з дня на день з тобою трапляються погані речі. Якщо твої думки викривлені й злостиві, не дивуйся, що тобі щодня доводиться стикатися зі злом.

Те, чого бажаєш іншій людині, накопичується у твоєму серці й урешті-решт стається з тобою. І навпаки, якщо прагнеш іншій особі добра, тоді добро вже присутнє у твоїх думках, у твоїй уяві, тож невдовзі відчуєш його й у своєму житті.

Якщо ти благословляєш когось – стаєш благословенним. Проклинаєш когось – стаєш проклятим. Тому Ісус каже: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви…» (Мт. 7:12). Він також навчає: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт. 22:39). Адже твоє щастя приходить до тебе через іншого.

Якщо хочеш, щоб тебе любили, маєш любити інших. Якщо бажаєш, щоб тебе любили, але ненавидиш інших, ніколи не відчуєш любови.

Інакше кажучи, ти можеш стати щасливим. Твоє щастя – у твоїх руках. Якщо одразу візьмешся очищати власні думки й почуття, якщо почнеш плекати у своєму серці найліпші прагнення та наповниш уяву прекрасними горизонтами, образами й планами, якщо завжди подумки моделюватимеш лише позитивні, перспективні й успішні для себе ситуації, тоді в тебе все вийде. Станеш щасливим. «…Тому, хто вірує, все можливе» (Мр. 9:23), – каже Ісус. Дух Божий здійснює в тобі те, що ти жертвуєш Йому. Тому Ісус мовить: «…Хто має, то дасться йому…» (Мт. 13:12). Якщо прагнеш бути щасливим, Бог зробить тебе щасливим. Якщо маєш у своєму серці прощення для інших, Бог подарує прощення й тобі.

Почни працювати для свого щастя. Будь людиною віри. Нехай у твоїй душі запанує блаженство і спокій, нехай у тебе виникнуть прекрасні й людяні задуми, нехай твої прагнення стануть осяйними, а твоє серце наповниться небом.

Стань батьком нового віку, бережи згоду між людьми. І саме для цього запали у своєму серці Божі прагнення.

Попередній запис

Маємо молитися одні за одних

Церква називає атеїзм своєрідним безсиллям людини й суспільства. Ідеться, власне, про те, що атеїст не спроможний помітити, що Бог існує, ... Читати далі

Наступний запис

Вдячність

Ти, дорогий читачу, вже, мабуть, переконався, що невдячність – це найгірша людська риса? І водночас – найнебезпечніша. Тому що бути ... Читати далі