Заздрість як різновид смутку

«Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого» (Вих. 20:17).

Заздрість – один із гріхів, заборонених Десятьма Заповідями; він полягає в тому, що людина бажає мати те, що їй не належить. Предметом заздрості може бути як матеріальне багатство, так і нематеріальні речі (краса, успіх, чеснота і т. п.). Річ у тім, що сподівання на Бога припускає, що все, що має людина, походить від Бога: «Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17). При цьому, на думку служителів церкви, Бог дає кожній людині те, що треба саме їй відповідно до задуму Божого. Бажання мати те, що Бог дав іншій людині, таким чином, за визначенням суперечить планам і задумам Творця. Отже, виходить, що заздрість містить у собі прагнення людини здійснити свою волю всупереч волі Божій.

Апостол Павло в Посланні до Галатів включає заздрість у число «справ плоті», що протиставляються їм плодам Духа. Крім того, апостол у Посланні до Тимофія особливо відмічає, що заздрість не обов’язково спрямована на матеріальні блага. Дуже суттєвою причиною її є бажання першості і влади. Найбільш яскравим і трагічним прикладом заздрості є заздрість фарисеїв і книжників до Ісуса Христа, що призвела до загибелі Спасителя на хресті.

Рене Декарт вважав заздрість особливим різновидом смутку, змішаної з ненавистю, яку відчувають, коли бачать благо в тих, кого вважають негідним цього блага. І з цього погляду, на думку філософа, її можна вибачити, якщо почуття звернене проти тих, у чиїх руках отримане благо може обернутися злом. Але одночасно, Декарт називав заздрість вадою, що примушує людей сумувати при спогляданні благ, що випали на долю інших. На думку філософа, це почуття, як ніяке інше, шкодить благополуччю людей, віднімаючи радість не лише в самого заздрісника, але і в тих, хто його оточує.

На жаль, слід визнати, що всі ми в тій або іншій мірі схильні до цього гріха. Це обумовлено тим, що в будь-якої людини завжди знайдеться якась кількість потреб, які вона не може задовольнити, і амбіцій, де її перевершують інші люди. А також тому, що набагато легше пояснити свої невдачі та недоліки не власною слабкістю і лінню, а хибою чи несправедливістю долі, яка замість нас чомусь облагодіяла інших.

«Люди часто нахваляються найзлочиннішими пристрастями, але в заздрості, пристрасті боязкій і сором’язливій, ніхто не сміє зізнатися». (Франсуа де Ларошфуко)

Виходить цікава картина – усі люди заздрять, але майже ніхто не зізнається у своєму гріху. Чому? На це питання добре відповів Михайло Велер: «Чому ж ми соромимося своєї заздрості? Вірніше – соромимося показувати її? Бо це означає визнати, що рівень твоїх можливостей нижчий за рівень амбіцій. Що ти не можеш того, що хочеш. Це означає публічно розписатися у своїй малозначності, слабкості, визнанні іншого краще за себе».

Заздрість у нашому житті

«По заздрості супротивників можна, до певної міри, судити про розміри власного успіху». (Герман фон Гельмгольц)

У древній Греції царював тиран Діонісій (старший) Сіракузи. Він успішно правив своєю країною, придушуючи повстання підпорядкованих володінь, а його держава мала велику кількість золота і срібла. Шану і повагу виказували цьому тиранові його піддані – хоча були спроби, і не раз, отруїти тирана. Фаворит Діонісія – Дамокл, користуючись прихильністю царя, отримував усі задоволення від володаря, але йому дуже хотілося отримати і трон Діонісія. Щоб утриматися біля володаря він говорив своєму панові улесливі слова захоплення, слова поваги і захвату. І одного разу він назвав тирана щасливішим із смертних, але ці слова, проте, не обрадували царя.

Дамоклов меч, Ричард Вестол

У відповідь на улесливі слова Діонісій запропонував Дамоклові поділитися своїм щастям і надав у його розпорядження всі принади і задоволення свого двору. Більше того, на бенкеті, Діонісій посадив Дамокла на своє місце, а сам сів неподалік. Дамокл сидів на троні, насолоджувався своїм становищем і весело бенкетував, але раптом побачив, як усі присутні якось дивно дивляться то на нього, то на стелю над ним, і перешіптуються.

Тоді він підняв голову і подивився вгору. Від того, що він там побачив, у нього перехопило дух і прискорено забилося серце. Над його головою висів величезний меч. Він був прив’язаний до стелі тоненькою ниточкою з кінського волоса і в будь-який момент міг обірватися, роздробивши хазяїну трону череп і шийні хребці.

Дамокл у страху підхопився зі свого місця і відсів убік. У цей момент він пізнав неміцність земного щастя тирана, і його заздрість миттєво зникла. Він усвідомив, як мінлива доля земного володаря, оскільки багато людей хочуть повалити його і зайняти жадане місце. Дамокл став благати правителя відпустити його, оскільки він вже відчув щастя Діонісія і більше не хотів його мати.

У наш час багато дівчат мріють про кар’єру топ-моделей. Вони бачать їх на екранах телевізорів, на обкладинках глянсових журналів і відчайдушно заздрять довгоногим красуням. Дівчатка мріють, як потраплять у жадане середовище, стануть такими ж красивими і успішними, як їх домагатимуться симпатичні чоловіки, як їх фотографії заповнять обкладинки модних журналів, як вони подорожуватимуть світом і т. д. «Ну чому цим життям живуть вони, а не я» – думають дівчата, відчайдушно заздрячи щасливицям.

І тут ми стикаємося із суттю цього гріха. Заздрити – це бачити виключно чужі переваги. А те, що об’єкти заздрості переживають – приховано за кадром світської хроніки. А в професії топ-моделі є багато неприємних моментів. Це найсуворіша дієта, яка руйнує травну, кісткову та імунну системи організму. Це зрушений у нічний час режим дня, це зміна часових поясів, це черги укладань, шампунів, бальзамів, лаків та іншої хімії, яка по декілька разів на день обрушується на їх волосся, з часом нівечачи його вщент. Це жорстка конкуренція, інтриги і заздрість, в якій вони вимушені існувати 24 години на добу. І що з ними буде в 35-40 років? У кращому разі чверть з них встигне вигідно вийти заміж, а іншим доведеться лише згадувати про минулу славу – без професії, з порушеним обміном речовин і нестійкою нервовою системою.

Ну, як, ви ще заздрите топ-моделям? Якщо все-таки – «Так», заклеюйте холодильник скотчем і гризіть сухарі. Дай Бог вам удачі на шляху гріха заздрості.

* * *

Заздрість властива людині незалежно від статі, темпераменту, характеру (хоча вважається, що флегматики заздрять не так сильно, як холерики). Від цієї вади однаково страждають і безробітні, і мільйонери, і слюсарі, і зірки шоу-бізнесу. Втім, з віком заздрість слабшає – за даними соціологічних досліджень. Її рівень у людей знижується, починаючи з 60 років. Можливо, це пов’язано з тим, що літні люди починають замислюватися про перехід у «світ інший», і намагаються заздалегідь позбутися хоч би частини гріхів, а можливо в цьому віці люди нарешті починають цінувати життя за його прості радощі і менше пред’являють до нього претензій за те, що доля, на їх думку, їм недодала. Найбільше ж невдоволених розподілом благ серед молодих людей від 18 до 25 років. Їм хочеться усього і відразу, і часто вони не бажають розуміти, що гроші, слава та інші атрибути успіху є результатом наполегливої праці, а не подарунком сліпої фортуни.

Заздрити можна усьому. Жінки заздрять модному одягу, новій зачісці, елегантним туфлям, яскравому кольору лаку на нігтях. Ще більше – увазі чоловіків до інших жінок. Тому об’єктом заздрості в жінок часто є чоловік, коханець, друг або вірна подруга. А також, соціальний статус, зарплата, машина і т. д. Чоловіча половина більше реагує на кар’єрний зліт приятелів, їх матеріальний успіх, соціальний статус, престижну марку автомобіля, розмір котеджу, славу і популярність.

Автор: Ю. Щербатих

Попередній запис

Десята заповідь. Не бажай

"Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні ... Читати далі

Наступний запис

Роздуми про заздрість

Сьогодні ми поговоримо про заздрість. Виявляється, це не така вже нешкідлива штука. І це доводить те, що в Десяти заповідях ... Читати далі