“Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого” (Вих.20:17) – так звучить десята заповідь Закону Божого. Але що тут такого? – скажете ви. Можна мати сильне бажання, але ж ніхто про це не знає, та й взагалі, кому від цього погано?
Уся справа в тому, що жоден закон не накладає вето на думки людини окрім закону Божого. От вам і відповідь – про це знає Ісус Христос, і цього достатньо для того, щоб боротися з цим. Тим більше що таємницю гріхопадіння сатани Бог через Свою велику милість розкриває саме за допомогою десятої заповіді: “У пекло скинута гординя твоя з усім шумом твоїм; під тобою підстилається черва, і черва – покров твій” (Іс. 14:11).
І далі ми можемо дізнатися, чому так вийшло: “Як упав ти з неба, денниця, син зорі! розбився об землю, який топтав народи. А говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій і сяду на горі у зібранні богів, на краю півночі; зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього”“(Іс. 14:12-14).
Тут стає зрозуміло, чому така важлива десята заповідь для людини. За прикладом сатани ми можемо бачити, що спочатку диявол говорив “у серці своєму“. Іншими словами його гріхопадіння почалося саме із заздрості, ця заздрість на початку була чисто уявна. Але він не захотів просити допомоги в Бога і боротися з цим почуттям і перетворився з Люцифера (Ангел Світла) у диявола і сатану (заздрісник, обманщик, наклепник). От як пише про нього пророк Єзекиїль, використовуючи прообрази царя вавилонського і тирського: “Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого. Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів. Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня. Від великого обсягу торгівлі твоєї внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе херувим, який осіняє, із середовища вогнистих каменів. Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу. Безліччю беззаконь твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти осквернив святилища твої; і Я виведу із середовища твого вогонь, який і пожере тебе: і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе. Усі, що знали тебе серед народів, здивуються щодо тебе; ти зробишся жахом, і не буде тебе повіки” (Єз. 28:13-19).
Біблія каже, що Господь має справу не з оболонкою, але з внутрішнім світом створеної істоти, з її розумом і серцем. Адже Бог не упереджений, але дивиться в серце. З цього уривка це цілком зрозуміло. Так само зрозуміло і те, що саме заздрість погубила Люцифера. Заздрість погубила і Каїна, який убив Авеля. Заздрість погубила багатьох. Заздрість продовжує робити свою чорну справу і сьогодні. Адже коли заздримо, ми руйнуємо свій організм.
Десята заповідь покликана звернутися до коріння всіх гріхів – до егоїстичного бажання. Десята заповідь звертає нашу увагу на те, як ми мислимо. Адже думки породжують вчинки, дії і плоди. Господь сказав це всім нам явно, ще на зорі людства.
Біблія каже нам: “Велике надбання – бути побожним і задоволеним” (1 Тим. 6:6).
Чи можна назвати задоволеною людину, яка заздрить? Чи назвати того, хто заздрить благочестивим? Десята заповідь безпосередньо застерігає про думки, звертає увагу на те, де треба починати очищатися людині. І це ніщо інше, як контроль своїх власних думок. Ця заповідь не забороняє жодних вчинків, але вказує на коріння багатьох поганих справ – заздрість.
Заздрість – це хвороба. І найголовніше в одужанні – це зізнатися самому собі, що я заздрісник як такий, за своєю гріховною природою. Тоді Господь почне працювати з таким серцем. Безперечно, людині властиве бажання до розвитку, і це нормальний стан. Але, тільки в тому випадку, якщо ви розвиваєтесь з Богом у серці. А інакше – заздрість.
Порушення десятої заповіді веде до порушення ВСЬОГО Закону Божого. Адже будь-яка нечестива думка у вашій голові може перетворитися на вчинок, і багато що втілюється в життя, чи не так?
Чи хочете ви узнати одні вірні ліки проти заздрості, які влучають прямо в ціль? Впустити Бога у своє серце. Не соромтеся, зверніться до Нього сьогодні, і Він будучи вірним і праведним очистить вас від всякої неправди і гріха.
За матеріалами сайту bible-propoved.in.ua
