Отже, Варфоломій. Чи, правильніше, Бартоломій, що в перекладі з арамейської означає “син Фалмая”. Свідоцтва Євангелій дозволяють зробити висновок, що в нього було і ще одне ім’я – Нафанаїл.
Варфоломій (він же Нафанаїл) був заможним городянином Кани Галилейської і родичем апостола Филипа, який і познайомив його з Христом. Історія цього знайомства збережена для нас Іоаном Богословом: «Наступного дня Ісус захотів йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів» (Ін. 1:43-49).
Ця замальовка несподівано багато може розповісти людині, знайомій з реаліями того часу.
Нафанаїл – пряма і чесна людина. Коли від свого родича Филипа він чує про Христа, він реагує скептично, цитуючи відому в ті часи приказку: Чи може щось добре бути з Назарета? Жителі цього містечка, Назарета, не користувалися любов’ю в жителів сусідніх міст і сіл. І Сам Христос, Який виріс у Назареті, із сумом відмічав, що найменше Його хочуть бачити і чути в рідному містечку.
Нафанаїл не вірить, що з Назарета може бути справжній пророк, напевно якийсь пройдисвіт, але все таки вирушає подивитися. Слова, якими зустрічає Христос Нафанаїла, бентежать його: “…перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею”
Що це означає? Смоковниця – дерево дуже важливе в історії Ізраїлю, свого роду символ цієї держави. Благочестиві юдеї любили молитися або про щось роздумувати під смоковницею. А роздумували в той час юдеї про звільнення Ізраїлю від тиранії Риму, про падіння влади сатани і про володарювання Боже. Христос Своїми словами натякає на те, що Він бачив Нафанаїла під смоковницею і чув його молитви. Для Нафанаїла іншого знаку не вимагалося, щоб зрозуміти: перед ним – Той, до Кого він звертав свої молитви під цим деревом. І Нафанаїл вигукнув: «Учителю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів».
І, звичайно, ця зустріч стала переломним моментом у житті Нафанаїла. Він залишає свій дім і вирушає слід за Учителем.
Після Вознесіння Господнього апостол проповідує в Малій Азії: разом зі своїм родичем Филипом утверджує християнство в Ієраполісі. Потім вирушає на територію нинішньої Вірменії. Тут разом з апостолом Іудою Фадеєм він засновує вірменську Церкву. Тут він і приймає мученицьку кончину в місті Альбані (нині Баку). Язичницькі жерці, які оскаженілі від його проповіді, намовили місцевого правителя стратити Варфоломія.
