Рай і Пекло

Вступ

Друге Пришестя Христове, воскресіння тіл, перебування людей на Страшному Суді і остаточне рішення їх наступної вічної долі – усе це закінчується раєм або пеклом. Праведні наслідують рай, вічне блаженне життя, а грішні – пекло. Рай був на початку людської історії. Після її закінчення буде не лише рай, але і пекло. Адже і в Біблії говориться як про рай, так і про пекло.

Біблійне вчення про те, що людина після свого створення була поміщена в рай, а згодом, втративши спілкування з Богом, позбулася його, є ключовим. З часу гріхопадіння в людині продовжує жити прагнення знову набути райського життя. Своїм втіленням Христос дарував кожній людині можливість здобувати спілкуванням з Триіпостасним Богом і повернутися в рай.

Отже, тема раю і пекла є однією з найосновніших біблійних тем. Проте в даному випадку потрібен глибокий аналіз. Потрібне серйозне дослідження питання, що ж таке рай і пекло по суті, як же вони розуміються в християнському вченні. Це ще потрібно й тому, що за його допомогою ми зможемо не лише правильно зрозуміти Писання, але і побачити, у чому саме полягає справжня справа Церкви, у чому її призначення, у чому її суть. Тема раю і пекла здатна допомогти тут якнайкраще. Навпаки, без точного розуміння вчення про рай і пекло місія Церкви залишиться невиявленою. Отже, значення цього розуміння вкрай важливе.

Біблія про рай і пекло

Про рай у Новому Завіті говориться в трьох місцях. Першим місцем є Христова обіцянка, дана розбійнику, розіпнутому разом з Ним: “Істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю” (Лк. 23:43). Рай, про який говорить Христос – це Царство Боже. Царство Боже і рай, що дуже характерно, ототожнюються. Розбійник просить Христа: “Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!” (Лк. 23:42) – а Христос обіцяє йому вхід у рай.

Другий уривок, в якому говориться про рай, міститься в Посланні апостола Павла; він пов’язаний з його особистим досвідом: “І знаю про такого чоловіка (не знаю – в тілі чи без тіла‚ Бог відає), що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати” (2Кор.12:3,4).

Третє місце знаходиться в Одкровенні Іоанна. Ефеському єпископу окрім іншого говориться: “Хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого” (Одкр. 2:7). Згідно з преподобним Андрієм Кесарійським, під деревом життя алегорично мається на увазі вічне життя. Тобто Бог обіцяє “залучити до благ майбутнього віку”.

Отже, рай, вічне життя і Царство Небесне – це одна і та ж реальність. Ми зараз не будемо поглиблюватися в аналіз співвідношення поняття “рай” з поняттями “Царство Боже” і “Царство Небесне”. Очевидно головне: рай – це вічне життя в спілкуванні і єдності з Триіпостасним Богом.

Слово “пекло” (грец. κολασε – мука) походить від дієслова κολαζο і має два значення. Перше значення – “обрізувати гілки дерева”, друге – “карати”. Слово це в Біблії вживається переважно в другому значенні. Причому в тому сенсі, що не Бог карає людину, але людина сама карає себе, бо не приймає дару Божого. Розірвання спілкування з Богом і є покарання, особливо якщо ми згадаємо, що людина створена за образом і подобою Божою, і саме це є якнайглибшим сенсом її існування.

У двох місцях у Біблії явно говориться про пекло.

Одне з них знаходиться в євангельському тексті, де Христос говорить про майбутній Суд. Христос сказав: “І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне” (Мф. 25:46). Якщо цей вірш зв’язати з попереднім: “Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його” (Мф. 25:41), – то стане ясно, що пекло ототожнюється тут з вічним вогнем, який уготований не для людини, а для диявола і його ангелів.

Друге місце Священного Писання, яке містить слово “пекло”, знаходиться в Посланні євангеліста Іоанна: “У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку (κολασε). Той, хто боїться, не довершений у любові” (1Ін. 4:18). Звичайно, тут говориться про пекло не як образ існування грішників після Другого Пришестя Христового, але як про стан муки, який чужий любові і тому пов’язаний зі страхом.

Крім того, стан пекла передається в Біблії наступними словами і виразами: “вогонь вічний” (Мф. 25:41), “пітьма непроглядна” (Мф. 25:30), “геєна вогненна” (Мф. 5:22) і так далі. Проте зараз аналіз цих виразів не є нашим завданням. Ми повернемося до них далі, коли розглядатимемо висновки, які слід робити з вчення про рай і пекло.

Автор: митрополит Єрофей (Влахос)

Попередній запис

Іудина соломинка

Первосвященик Каяфа, Гюстав Доре Іуда зрадив Христа, отримавши обіцяні за це гроші. Не такі вже і ... Читати далі

Наступний запис

Рай і Пекло: Церковне слово

Страшний суд (фрагмент), Фра Беато Анджелико Розглянути вчення про рай і пекло, як воно викладене у ... Читати далі