Багато людей воліють знати правду про оточуючий світ, про те, що відбувається в ньому, про людей, що живуть нині чи вже покинули цей грішний світ. От тільки вони не дуже хочуть чути правду про себе, а саме те, що вони є не просто частиною цього грішного світу, а що через них, через їх діяльність або ж бездіяльність, гріх шириться цим світом.
З тим, що «світ лежить у злі» (1Ін. 5:19), – багато хто погодиться, адже щоб переконатися в цьому варто озирнутися навколо або ж переглянути останні новини, в яких знайдеш мало позитивного. Тут варто обмовитися, що люди зазвичай більш ласі до поганих новин, ніж до добрих, і тому самі своїми смаками в чомусь формують основний зміст новин, який пропонують їх увазі. Цей пункт підводить нас до не дуже приємного (а для когось неприйнятного) висновку, який можна висловити наступним реченням-висновком: «Велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно» (Бут. 6:5). Це, між іншим, висновок Самого Господа, Творця всього видимого і невидимого.
А так про людей свідчить книга Псалмів: «Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного» (13:1,3). А так Ісус Христос: «Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, – все це зло зсередини виходить і оскверняє людину» (Мк. 7:21-23). Це твердження теж, між іншим, стосується без виключення усіх людей.
Зважаючи на це, зовсім не дивним є біблійне застереження: «Проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою» (Єр. 17:5), – тобто надіється на власні сили, на саму себе. Натомість: «Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа» (Пс. 39:5); «Блаженний народ, у якого Бог є Господом» (Пс. 32:12). Блаженний, у біблійному розумінні, – це той, хто щасливий по-справжньому, а не скороминущим земним щастям.
Здавалося б, абсолютно зрозумілі речі для людини, яка більш-менш ознайомлена з Біблією. Речі, про які здавалося навіть не варто згадувати, адже на думку багатьох відроджених («духовних», якщо користуватися Павловою термінологією, зокрема: 1Кор.2:13-16) християн, це начебто відомо всім.
На жаль, це поширена похибка: багатьом людям це невідомо. І справа не тільки в тому, що багато людей не те, що не читали, а навіть не брали до рук Біблії. Причина такого невігластва також полягає в людській байдужості до всього, що відбувається у світі, а також, часто-густо, байдужості до всього, що оминає задоволення тілесних потреб власного життя чи життя близьких людей.
Не оминула ця байдужість і віруючих людей, які, на жаль, чи то «забувають», чи просто не хочуть нагадувати світу про його зіпсутість. Як і про те, що єдиним шляхом до виправлення є Господь Ісус Христос, Який «є путь, і істина, і життя» (Ін. 14:6).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Поширена похибка
Ваш коментар:
