
Люди в усі часи прагнуть жити за розкрученими гаслами: “Живи для себе”, “Бери від життя все”, “Насолоджуйся життям”, “Не зважай ні на кого й ні на що”…
Чому сьогодні люди можуть легко пройти повз чужу біду, залишаючись байдужими? Адже байдужість – це тяжкий гріх. Саме мовчазна згода може стати передумовою скоєння жахливих злочинів, зради, вбивства. Байдужість говорить про згоду з тим, що відбувається, це один із проявів жорстокості.
У наш час аморальність у суспільстві вважають нормою. Люди сприймають убивства та насильство як щось звичайне, повсякденне. Нікого вже не здивуєш тим, що діти починають палити та вживати спиртні напої вже з молодших класів. Сексуальна свобода пропагується на кожному кроці, аборти не забороняються державою, сп’янілі чоловіки піднімають руку на своїх дружин та дітей, а самотні пенсіонери рахують копійки і думають, чого краще купити – молока чи хліба. І це відбувається відкрито, у всіх на очах. А більшість, ніби змовившись, мовчки за всім цим спостерігає. Можливо дехто подумки обурюється, проходячи повз них з думками: “Що тут вдієш?”, “У кожного своє життя”, “Аби мене не чіпали”.
Сьогодні байдужість процвітає, починаючи з чиновників, закінчуючи звичайними перехожими. Кожен покоїться у своєму затишному маленькому світі і відсторонено спостерігає за тим, як руйнується чиєсь життя, як швидко і впевнено наше суспільство котиться вниз.
Як же Бог ставиться до байдужості? В Євангелії від Луки описана притча про милосердного самарянина (Лк. 10:30-35). Ісус ставить у приклад цю людину. Він навчає нас бути такими ж милостивими та співчутливими до інших, яким був добрий самарянин.
Також у зверненні до Лаодикійської церкви (Одкровення 3:16) ставлення Бога до байдужості виражено такими словами: “Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх“. Влучно висловився з цього приводу А.Чехов: “Байдужість – це параліч души, передчасна смерть”. Дійсно, байдужість є ознакою духовно мертвої людини. Біблія вчить нас тому, що вона є частиною характеру грішних людей, а відсутність байдужості і, навпаки, наявність протилежних байдужості якостей (таких як любов, співчуття, турбота) – є ознакою праведності. Тому байдужі грішники, які відвертаються від Бога, не є спадкоємцями вічного життя (Матфея 25:31-46). Таким чином, Біблія ясно показує негативне ставлення Бога до цього явлення. Як же знайти вихід?
Є одне мудре прислів’я: “Хочеш змінити світ – почни з себе!” Почни звертати увагу на тих, хто потребує допомоги, хто знаходиться в біді; не мовчи, займи сміливу активну позицію, щоб впливати на негативні ситуації в суспільстві. Звісно ж, без допомоги Господньої ти не зможеш обійтись або тебе ненадовго вистачить. Якщо ти ще не знаєш Спасителя, Який допоможе тобі змінитися, або ж просто віриш “у душі”, – знайди церкву, в якій твоє життя зміниться відповідно до Його волі. Ти навчишся любити оточуючих і допомагати їм. Проте без церкви, самотужки, цього досягти неможливо – це перевірений факт.
Не будемо жити за принципом “Моя хата скраю…”, поповнюючи ряди “товариства байдужих”. Чим більше байдужості, тим більше зла. Кожному з нас під силу зробити світ навколо себе кращим та добрішим. Світ зміниться, якщо ми, бачачи потреби інших, беззаконня чи аморальність, не залишимось байдужими.
Автор: Юлія Просяник