Приклад Йосифа

Спокуса Йосифа, Юліус фон Каролсфельд

«І сказали один одному: ось, іде сновидець; підемо тепер, і вб’ємо його, і кинемо його в який-небудь рів, і скажемо, що хижий звір з’їв його; і побачимо, що буде із його снів» (Бут. 37:19,20), – те, що сталася з Йосифом і його братами, дуже нагадує ситуацію, яку описує 2-й псалом: «Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. “Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє”. Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх» (Пс. 2:1-4).

«Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків» (1Кор. 10:11), – який же приклад, цінний урок ми можемо отримати з історії Йосифа та його братів?

«Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові» (Пс. 54:23), – так Йосиф і вчинив, що в підсумку врятувало його від багатьох лих і нещасть, і зробило переможцем. Проте сподівання на Бога, часто на відміну від нас, у Йосифовому випадку полягало в слідуванні заповідям Божим. І це логічно: якщо ти сподіваєшся на Бога, то повинен жити за Його принципами, які передусім сконцентровані в Його святих заповідях. Якщо ж ти лише на словах сподіваєшся на Бога, а твої справи свідчать про зовсім інше, то ти… чиниш, як більшість людей, тобто дієш нелогічно, помиляєшся, а точніше вдаєшся до самообману: «Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють» (Як. 1:22).

Не так діяв Йосиф. Що він відповів дружині царедворця Потифара на пропозицію спати з ним? «Як же зроблю я це велике зло і згрішу перед Богом?» (Бут. 39:9). Чи багато хто згадає про Бога, коли за світськими мірками, саме щастя пливе в руки: багатство, пошана, увага від осіб протилежної статі?

Втім, все у світі має свою ціну, зокрема і вірність Богу, яка може набувати форму і тюремного ув’язнення, що і сталося з Йосифом за відмову чинити перелюб із заміжньої жінкою. Проте Йосиф не зневірився, не став нарікати на Господа, «і Господь був з Йосифом, і простягнув до нього милість, і дарував йому благовоління в очах начальника в’язниці» (Бут. 39:21). Це свідчить про те, що попри все Йосиф залишився вірним Господу: і в скруті, як це сталося після продажі Йосифа в рабство, і в багатстві – коли Потифар поставив його «над домом своїм» (Бут. 39:4), і знову ж таки в скруті – коли Йосиф опинився у в’язниці за хибним звинуваченням. Залишився вірним Богові Йосиф, коли знову отримавши багатства світу цього, зміг простити підступних братів, бо таке прощення можливе лише в тому випадку, коли в серці людському панує Господь.

І на останок. «Я – Йосиф, брат ваш, якого ви продали в Єгипет; але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя» (Бут. 45:4,5). Дивними все-таки бувають шляхи Господні і до кінця не можеш бути впевненим чим закінчаться вони. Але це не головне, головне – наша довіра Богові, яка допоможе подолати будь-які перешкоди. Адже як відомо: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31)

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПриклад Йосифа


Ваш коментар: