- – Чого ви боїтеся?
- – Я боюся економічної кризи.
- – Боюся самотності.
- – Боюся не знайти роботи.
- – Боюся втратити близьких.
Подібні питання і відповіді можна зустріти в різних популярних соцопитуваннях, присвячених виявленню громадської думки і психологічного настрою населення.
Страх згубний
Людський страх – явище саме по собі унікальне. Разом з іншими почуттями і емоціями страх займає одне з головних місць у житті кожного індивідуума. Він супроводжує нас від колиски до гробової дошки і є невід’ємною частиною нашого земного існування. Страх неупереджений і невиборчий. Він володіє як малим, так і великим, як бідним, так і багатим, незважаючи на стать, вік і становище.
Проте що є страх як емоція? Згідно із загальноприйнятим визначенням, страх – це психологічна реакція, нав’язана оточенням, яка варіюється залежно від віку. Наприклад, вважається, що немовлята бояться лише двох речей: падіння і різких звуків. Чим старше стає людина, тим більше в неї з’являється страхів. Якщо із страхами не боротися, вони можуть згодом перерости у фобії, які поглиблюватимуться і закріплюватимуться упродовж усього життя. Більшість страхів заважають людині спокійно жити і розвиватися, ставлять перешкоди на шляху до намічених цілей і успіху. Наприклад, до таких страхів відноситься страх втрати близьких, страх за своє власне життя, страх висоти, страх щось невірне сказати, зробити, уславитися смішним і багато тому подібні.
Проте разом з негативними проявами такої емоції як страх є і позитивні, як: страх перед небезпекою, безпосередньо пов’язаний з почуттям самозбереження, завдяки якому людині вдається уникати небажаних наслідків зіткнення з обставинами, що загрожує її життю і здоров’ю.
Страх благотворний
Отже, серед безлічі перерахованих видів страху є ті, які наше життя отруюють і ті, які його оберігають. Проте, як би парадоксально це не звучало, нерідко буває так, що люди, які усіма силами намагаються позбавитися від страхів і фобій, що заважають їм жити, свідомо ігнорують страх, що диктує їх здоровому глузду обережність і розсудливість. Інакше, як можна пояснити такий феномен як вживання наркотиків, паління, пияцтво, безладні статеві стосунки, гомосексуалізм і багато що інше, що, здавалося б, нормальна людина повинна відкидати і чого по-справжньому повинна побоюватися? Чому так відбувається? Та тому, що, на жаль, людина багато в чому втратила здатність сприймати один з найбільш дієвих і благотворних для неї видів страхів – страх гріха.
Страх Божий
У Біблії є чудові слова, що точно ілюструють цю ситуацію: «Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його… слова уст його – неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро» (Пс. 35:2,4). От причина: немає страху перед гріхом, бо усе, про що ми говорили раніше, можна позначити одним словом: «гріх», а, відповідно, немає і страху Божого. Людина перестала боятися того, що спрямовано безпосередньо проти її безсмертної душі, розкладає і губить її. Отже, перестала приймати допомогу і спасіння від Того, Хто її створив і любить.
Але що таке страх Божий? Це поняття включає два основні компоненти. По-перше, боязнь образити і ранити того, кого любиш і ким дорожиш. У зв’язку з цим згадуються слова одного чоловіка, що сказав буквально наступне: «Я боюся свою дружину, а вона боїться мене. Ми боїмося один одного. боїмося образити один одного, образити і втратити». Так само і відносно Бога. Але боятися образити, не ушанувати і втратити Бога може лише той, хто щиро любить Його, любить усім серцем і усією душею, хто знає і розуміє ціну Його любові, для кого Бог – Отець і для кого втрата Його рівносильна втрати самого себе в цьому житті. Якщо ж у людини немає любові до Бога, немає поваги і упокорювання перед Ним, для таких Він не Отець, а строгий і справедливий Суддя, і в цьому випадку дійсним стає другий компонент: страх перед покаранням Божим, яке рано чи пізно спіткає того, хто п’є гріх, немов холодну воду: «Бо коли ми, одержавши пізнання істини, свавільно грішимо, то не зостається більше жертви за гріхи, але якесь страшне очікування суду» (Євр. 10:26,27).
Приклад страху Божого, як першого, так і другого, можна добре проілюструвати на взаєминах між батьками і дітьми. Якщо дитина намагається уникати якихось протиправних дій зі свого боку, то робить вона це звичайно якщо і не від великої любові до батька і матері, не через боязнь позбутися їх любові і довіри, то хоч би через страх бути покараною за свою провину.
Якщо людина хоч зрідка замислюватиметься над тим, що її чекає за необдумане злочинне насильство над власною душею, до неї повернеться страх Божий, що оберігає її від погибелі. А через примирення з Богом за допомогою покаяння вона боятиметься вже не стільки покарання, скільки втрати свого люблячого Небесного Отця і Спасителя. У результаті такий Божий страх позбавить її від тяжких страхів, що терзали її упродовж усього її життя. Головне – зникне страх смерті, оскільки тому, хто знаходиться в руках Божих, нічого боятися, зокрема і смерті, бо її переміг Своєю смертю Христос. «Бійся Бога і заповідей Його дотримуйся, тому що у цьому все для людини» (Еккл. 12:13).
Автор: А. Уткіна
