На сьогодні на землі існує близько чотирьохсот видів страху (фобій) і, на жаль, з кожним роком ця кількість не убуває, а тільки зростає. А є ще один вид страху, який Біблія називає страхом Божим, і дуже часто люди не розуміють значення цього визначення, плутаючи його з черговою фобією. Про це ми поговоримо в цій статті.
Але давайте спочатку розберемося з поняттям страху взагалі. Існують різні види страху. Є так званий природний страх. Кожна здорова людина здатна відчувати нормальний, природний страх, закладений у неї Богом, як захисний механізм інстинкту самозбереження. Нормальний страх попереджає людину про можливу небезпеку.
Є інші види страху, які не є нормальними чи здоровими, вони є патологією. Іноді причиною таких страхів є характер самої людини або звичка мислити певним чином і чекати негативне, але часто причини – у духовному світі. А ми живемо у світі матеріальному. Але матеріальний світ – це частина і духовного зокрема.
Вивчаючи Біблію, Бога, духовний, невидимий світ, ми розуміємо, що ми бачимо п’ять, десять відсотків того, що існує. Тобто дев’яносто, дев’яносто п’ять відсотків духовного світу ми не бачимо. Що в принципі і добре, Бог захистив нас певними захисними механізмами, щоб ми були обмежені, хоча і залишив інформацію про те, що і як існує у Своєму Слові – Біблії.
Біблія нам говорить про таке поняття як дух страху. Дух страху – це не якась міфічна природа, а конкретний нечистий дух, який знаходить, приходить і впливає на людину або навіть живе в ній. Виражається це найконкретнішим чином, у фізичній формі: людина відчуває переляк, боязнь, жах, панічні атаки стосовно чогось.
Але варто зауважити, що в таких людей є вихід – Бог може звільнити і зцілити їх від будь-якої фобії.
Тепер дозвольте поговорити небагато про страх Божий. Біблія нам каже, що Бог є любов. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі і Бог у ньому… У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любові» (1Ін. 4:16,18).
Так про що ж йде мова в Біблії, коли ми стикаємося з таким поняттям як страх Божий, виходить якесь протиріччя? Тобто – «бійся Бога», але в іншому місці – той, «хто боїться, не довершений у любові»? Жодних протиріч немає, уся справа в понятті страху і в нашому негативному (тільки) тлумаченні цього явища.
Давайте розбиратися: подумайте, будь ласка, хто нам намалював такого Бога в нашому розумі і чи істинно ми Його уявляємо? Жорстокий, Злий, Вогонь, що поїдає, Мстивий, невідворотний і т. д. Звідки такі картини, подумайте, хто потурбувався про це? Хіба це природа любові? Ви мене запитаєте, а як же Біблія, особливо Старий Завіт, де Бог як би представлений нам саме і Вогнем, що поїдає, і Суворістю, і Жорсткістю, і т. д.?
Біблія рясніє прикладами фізичного стану людини, коли вона стикалася або мала можливість бачити невидимий духовний світ: Ангелів, Архангелів, Ісуса Христа або прояв Бога в різному вигляді. І реакція, часто, – жах, страх, падіння ниць, намертво і т. д. Але це не означає, що вона була правильною. Це реакція на ту могутність, безмірність, широту картини і споглядання того, чого ми не бачимо і що насправді відбувається.
І Бог постійно каже: «не бійся, не бійся, не бійся!» Ми просто спостерігаємо в Біблії звичайну, фізичну реакцію на духовний світ, яка виражається в переляку, боязні чи жаху, що, ймовірно, відбивається на нашій свідомості і впливає на наше уявлення про Бога взагалі!
Але чи в жаху Бог, чи в переляку Бог, чи в паніці Бог? Чи каже Він у Своєму Слові: «Служіть Мені в паніці, жаху, переляку і т. д. і вам буде добре, Я вас благословлю…»? Ні! Ви такого не знайдете в Біблії! Апостол Павло закликає нас: (Флп. 2:12,13): «Отже, улюблені мої… зі страхом і трепетом дбайте про своє спасіння; тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням». Про який трепет, страх або улюблених йде мова?
Дозвольте навести такий приклад: коли ми закохуємося в когось, що з нами відбувається? У нас трепетне відношення до цієї особи, ми боїмося втратити її, ми хочемо постійно бути з нею, спілкуватися, і нам приємно знаходитися в її присутності. От про який трепет йде мова!
А що ж таке страх Божий? Страх Божий – це не почуття переляку, боязні чи жаху, це певний стан душі і духу людини стосовно Бога.
Я думаю, якщо узяти найпростіше визначення, то страх Божий – це стан глибокої поваги і любові людини до Бога, до такої міри, що вона (людина) боїться втратити зв’язок або спілкування з Ним. Бога дуже притягають люди, які керуються любов’ю і повагою до Нього. Він радить нам перебувати саме в такому стані стосовно Нього і, до речі, оскільки Його природа – це людинолюбство, то зі Свого боку, Він також бажає ушанувати нас благословеннями.
Про що нам свідчить Біблія. Подивіться, які визначення дає Бог, і які благословення Він вивільняє людям, які керуються страхом до Нього:
- «Початок мудрости – страх Господній, і пізнання Святого – розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя», – тобто якщо ти хочеш бути мудрою, розумною людиною – починай шанувати і любити Бога, і згодом ти житимеш довго (Притчі 9:10,11);
- «Страх Господній – ненавидіти зло» (Притчі 8:13);
- «Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться». (Притчі 10:27);
- «Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від сітей смерти». (Притчі 14:27);
- «Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення». (Притчі 15:33);
- «Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла». (Притчі 16:6);
- «Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його». (Притчі 19:23);
- «За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя». (Притчі 22:4).
Подивіться, як цікаво! Люди шукають доброго життя, багатства, слави, а усе лежить саме в упокорюванні і повазі до Бога – страху Божому! От формула успіху! На закінчення хочу сказати, що все на своїх місцях: я не хочу намалювати картину панібратських стосунків з Богом. Він – Творець, Суддя, Особа могутня, Цар і для багатьох – Отець. І ми повинні виявляти Йому належну повагу і особливу честь. Але подивіться, як багато спотворень вжилося в наше уявлення про Нього! Подумайте над цим. Благословень вам!
Автор: Тетяна Федчік
