Праведний Йосиф

Подорож у Вифлеєм, Хосеф Брікеі

Я глибоко переконаний, що праведний Йосиф – опікун маленького Ісуса та чоловік Діви Марії, був надзвичайно упокореною та скромною людиною (загалом, ці дві чесноти є тотожними: адже справжня скромність є зовнішнім проявом упокорення). Лише саме таку людину Бог міг попросити про особисту послугу – попіклуватися про Власного Сина. Адже всемогутній Господь не може заставити людину, Він лише може її попросити. Хоча, звичайно, Бог може змусити людину поступати згідно Його волі (адже ми не забули, чи не так?, що Бог – всемогутній), але є одна річ, через яку всемогутній Господь, Творець всього видимого і невидимого, не може так поступити. Ім’я цій перешкоді – любов. Адже справжня любов не може існувати там, де є примус.

Але як лагідно Бог поступає з Йосифом, варто лише вчитатися в кілька євангельських рядків: “Йосиф же, чоловік Її, будучи праведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні” (Мф. 1:19,20). Щойно помислив, – як часто щось подібне трапляється з нами: якась проблема, думка не дає нам спокою, і навіть засинаючи ми не перестаємо думати про це. У Йосифовому випадку цей неспокій цілком зрозумілий: його наречена знеславлена, вагітна! Ясна річ, що ця думка не давала йому спокою, окрім того в той час заручення було не просто формальністю, фактично заручені були повноцінним подружжям, лише не співмешкали разом. А тут таке!

І що ж вирішив зробити Йосиф? – “Не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. Не буду говорити про благородство його рішення, просто зауважу – Йосиф вагається, він не знає що робити, і тут на допомогу приходить ангел Господній, уві сні, щоб не лякати чоловіка, не примушувати його прийняти потрібне рішення. Адже в той час поява ангела Господнього могла означати загибель людини, якій він явився (варто лише згадати як перелякався священик Захарія, майбутній батько Іоанна Предтечі).

Що ж зробив Ангел Господній? “З’явився йому уві сні, промовляючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого” (Мф. 1:20). Зверніть увагу, як ангел звертається: “Йосифе, сину Давидів!” – цим самим вказуючи на його царське коріння, йому – убогому теслі. Як на мене – це знак поваги з боку Господа. І Господь ставиться так не лише до Йосифа, Він ставиться так до кожного з нас, адже ми Його образ та подоба.

Сумніви Йосифа були розвіяні: “Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою” (Мф. 1:24). Погодьтеся, це свідчить про його цілковиту довіру Господові: він прийняв вагітну жінку і піклувався про неї та її Дитя решту свого життя. Вчинок, який дійсно гідний справжнього чоловіка.

Але чому подібне так рідко трапляється з нами? Чому Господь так часто бариться з відповідями на наші запитання? Адже як просто вийшло в Йосифа: щойно помислив – отримав відповідь. Може вся справа полягає в тому, що ми не шукаємо і не чекаємо відповідей на наші запитання? Адже Господь не поневолює нас, Він усім нам дає свободу вибору, і саме від нас залежить: чи шукати нам волі Божої, щоб прийняти її, як це зробив Йосиф, чи не шукати промислу Божого відносно себе і пройти повз.

Автор: Михайло Лукін

Попередній запис

Євангельський образ Йосифа

Дитинство Христа, Герріт ван Гонтгорст Євангельські оповідання про дитинство Спасителя містять 2 різних за змістом і ... Читати далі

Наступний запис

Праведний Йосиф

"Йосиф же, чоловік Її, будучи праведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. Та щойно він помислив це, ... Читати далі