Що означає «страх Божий» – хіба Бога треба боятися?

Бога боятися треба. Але необхідно розуміти природу цього страху. Церковна мудрість пропонує міркування про страх раба, найманця і сина. Раб боїться прогнівати хазяїна через страх покарання. Найманець побоюється не виконати план роботи, оскільки це загрожує зменшенням зарплатні. Син же боїться засмутити батька своєю недбайливістю. Отже, кожен має певний страх, але якісно різний. Страх Божий може починатися із страху раба, але повинен мати напрям росту до страху синівського, переходячи поступово в чисту любов до Небесного Отця.

Важливо знати, що страх Божий – поняття позитивне, а не негативне. Словом «страх» Писання іменує самого Бога. Ісая пише: «Господа Саваофа – Його шануйте свято, і Він – страх ваш, і Він – тремтіння ваше!» (Іс. 8:13). Яків вимовляє Лавану: «Якби не був зі мною Бог батька мого, Бог Авраама і страх Ісаака, ти тепер відпустив би мене ні з чим» (Бут. 31:42). Богобоязливість, у біблійному розумінні, є первинна і основна чеснота, від якої походять усі основні: «Початок премудрости – страх Господній… Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від сітей смерти» (Пс. 110:10; Притч. 14:27). По суті, боязнь Бога є визнання Його Творцем, Паном і Суддею, повна відкритість серця перед Ним, повсякчасна пам’ять про Нього (що в Писанні часто зазначено виразом «ходити перед Богом»). І, звичайно ж, спрямованість любити Його як джерело життя, світла, добра.

Слід сказати, слово «боятися» у Біблії часто вживається майже в тому ж значенні, що і «любити». Наприклад: «Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе; а жінка нехай боїться свого чоловіка» (Еф. 5:33). Очевидно, заклик боятися чоловіка потрібно розуміти не як вимогу рабської покори, а як страх засмутити його, зруйнувати таїнство взаємної любові. Тому біблійний текст в одному випадку може сказати: «Полюби Бога», а в іншому: «Бійся Бога». Сенс один і той же, але акцентується певний відтінок залежності меншого від більшого.

Правда, Іоанн Богослов все ж відмічає різницю між любов’ю до Бога і страхом Божим: «У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх» (1Ін. 4:18). Тут йдеться про любов у вищому сенсі як про «сукупність довершеності» (див. Кол. 3:14); про любов, у вогні якої переплавляється всякий страх.

Сучасна людина, залякана зсередини особистими фобіями, а зовні страхом безгрошів’я, голоду, війни, заперечує єдиний корисний для неї страх – богобоязливість. Чому? Частково унаслідок гордості («чого я маю когось боятися»?). А також тому, що безуспішно намагатися зрозуміти чесноту богобоязливості одним розумом, без досвіду віри, покаяння, молитви. «Страх Божий неможливо уподібнити жодному відчуттю тілесному. Страх Божий – відчуття абсолютно нове. Страх Божий – дія Святого Духа», – писав святитель Ігнатій Брянчанінов.

Тому про чесноту страху Божого варто просити Господа. Перераховуючи в молитві безліч приватних прохань, не можна забувати просити головного: страху Божого. Маючи цю чесноту, ми матимемо усе. До головного додається другорядне. «Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам» (Лк. 12:31), – обіцяє Христос. Добре буде, якщо ця думка увійде до кола наших щоденних роздумів і молитовне виразиться в зверненні до Подавця всіх благ. Тоді, дасть Бог, з часом прийде до нас досвідчене пізнання слів Писання: «Страх Господній – як благословенний рай» (Сир. 40:28).

Автор: Сергій Комаров

Попередній запис

Що Біблія каже про страх?

Біблія згадує про два різні типи страху. Перший є корисним і має заохочуватися. Другий тип – шкідливий, і з ним ... Читати далі

Наступний запис

Страх Божий і страх перед Богом

Біблія немало говорить про страх Божий, закликаючи нас боятися Господа, служити Йому зі страхом і трепетом. У той же час ... Читати далі