Неочевидна найочевидніша річ

У колі віруючих людей часто виникає ситуація, яку найкраще може проілюструвати наступна притча:

«Одного разу риби в річці почули, як люди говорять, ніби риби можуть жити тільки у воді. Почувши це, риби дуже здивувалися і почали питати одна в одної: що таке вода?

Питали, питали – ніхто не знає. Тоді одна риба сказала:

– Кажуть, у морі живе стара, мудра риба, вона, напевно, знає, що таке вода. Попливімо до неї і запитаймо.

І от попливли риби туди, де жила мудра риба і запитали її, що таке вода.

І стара мудра риба сказала:

– Вода – це те, чим ми живемо. Ви тому й не знаєте, бо живете в ній і з нею».

Сенс притчі простий – є речі настільки очевидні для нас, що ми на них просто не звертаємо уваги, проте, варто додати, ці речі залишаються загадкою для багатьох людей.

Подібне відбулося з таким біблійним поняттям як «страх Божий»: для віруючих людей страх Божий – найочевидніша річ – саме пізнання Бога неможливе без страху Божого: «Початок мудрости – страх Господній; добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога – початок розуміння; нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння» (Притч. 1:7). Проте ця істина залишається для багатьох людей світу цього незбагненним явищем. Для людей, які, як не дивно, часто вважають себе віруючими в Бога. Проте віра в Бога, тобто сам факт визнання існування Творця без страху Божого – це просто самообман.

«Страх Господній відводить від зла» (Притч. 16:6), – відповідно, чим менше в людині страху Божого, тим більше вона може поринути в глибини зла: «Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро» (Пс. 13:1). Проте подібне відпадання від Бога зазвичай проявляється не в тяжких карних злочинах, а часто-густо у поширених згадуваннях імені Божого марно, просто для зв’язування слів; або ж у порожніх міркуваннях про Нього, які ґрунтуються не на Біблії, а на безглуздих припущеннях: власних, оточуючих людей або сталих забобонів і міфів; або ж у виправданні власних гріхів чи гріхів ближніх. Здавалося, нічого «страшного» у такому ставленні немає, проте Біблія стосовно цього зовсім іншої думки: «Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно» (Вих. 20:7). Це, до речі, стосується не лише згадування марно імені Господнього, але й вже вищезгаданих випадків, коли людина нешанобливо ставиться до всього, що пов’язано з Господом.

За такого ставлення людині не принесе жодної користі вивчення Слова Божого, Біблії, адже без страху Господнього людина не знайде «пізнання про Бога» (Притч. 2:5), і буде уявляти біблійні принципи у викривленому, зручному для неї вигляді.

На цьому можна було завершити цей допис, проте варто додати, що страх Господній у біблійному розумінні – це не поганський страх перед злим, безжальним божеством, а страх зовсім іншого роду. Найкраще біблійний погляд на страх Господній розкриває священик Георгій Чистяков: «На питання, що таке страх Господній, вичерпну відповідь дає Біблія латинською мовою – Вульгата. За тисячу років історії в мові Горація, Тибула, Овідія і других видатних поетів людства накопичився величезний словниковий запас, латинські слова передають щонайтонші відтінки сенсу там, де майже всяка друга мова буде безсилою. Одне грецьке слово “фобос” (страх) по-латині це і “pavor”, і “metus”, і “terror”, але є ще слово “tіmor”, і саме цим останнім перекладається слово “фобос”, коли йдеться про страх Господній. “Tіmor” – це страх спричинити біль, образити, страх втратити. Це дуже важливо зрозуміти, щоб наше духовне життя і наше життя в цілому стало нормальним.

Я боюся вовка чи носорога, але я, коли бачу птахів у саду, теж боюся, але боюся злякати їх гучним голосом або різкими рухами. Хтось боїться маму, бо вона може випороти, а хтось інший боїться свою маму засмутити чи спричинити їй якийсь біль. От де криється різниця між чисто людським страхом перед чимось страшним і тим страхом Господнім, який для всіх нас є дорогоцінним скарбом».

Проте, варто додати, ця істина відкриється з часом лише тій людині, яка для початку має хоча б первинний, «поганський» страх Господній, адже «початок премудрости – страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його» (Пс. 110:10).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНеочевидна найочевидніша річ


Ваш коментар:

Наступний запис

Бійтеся Бога не боятися

Як ви думаєте, якби Бог вирішив звернутися до людства у вирішальний момент історії, незадовго до Його другого пришестя, які найголовніші ... Читати далі