Молитва без відповіді

А тепер давайте поговоримо про молитви, що залишилися без відповіді. Не можна заперечувати, що вони приносять багато складнощів нам і особливо нашим дітям. Їх учили молитися Ісусові, їм казали, що Він добрий і хороший, що Він допоміг усім, хто прийшов до Нього, коли Він жив тут на землі. Тому вони довірливо благають Його про все – про велике і мале – і з усією щирістю чекають того, про що молилися.

І от у житті дитини настає велика криза. Дитина благала Бога про щось, але не отримала відповіді на свою молитву. Нам необхідно прийти до неї на допомогу і пояснити, що відбувається. І говорити з нею потрібно за допомогою прикладів, інакше вона не зможе зрозуміти нас. Ми можемо розповісти їй, що часто читаємо в газетах про дітей, які випадково вистрілили в себе або з духової рушниці, або із звичайної і назавжди залишилися інвалідами і що іноді діти навіть гинули таким чином. Як це вийшло? Бо вони просили своїх батьків, щоб ті подарували їм духові рушниці, і, на жаль, отримали їх. Якби в їх батьків і матерів вистачило розуму не дарувати їм небезпечну зброю, вони відвели б від своїх дітей це жахливо лихо. Так ми навчимо дитину тому, що і Бог милосердний навіть тоді, коли відмовляється дати нам те, про що ми просимо.

Як би то не було, нам слід пригадувати цей урок знову і знову, бо ми дуже забудькуваті. За природою своєю ми занадто самовпевнені і вважаємо, що здатні самі визначити, що для нас добре. А коли Бог думає про це інакше, ми негайно починаємо підозрювати, що Він про нас не піклується.

Навіть апостол Павло не завжди отримував відповіді на свої молитви. Він повідомляє нам, що якось молився три рази та все ж не отримав того, про що просив (2Кор. 12:8-10). Йшлося про недугу, яка, очевидно, спричиняла йому безліч труднощів у його місіонерській роботі. Він благав Бога позбавити Його від цього, проте Бог відмовлявся виконати Його прохання. Ця відмова не означала, що Павло неправильно використовував молитву. Він просив не про те, щоб жало, що терзало його тіло, було видалене лише для того, щоб позбавити його від недуги. Навпаки, він благав, щоб колючка була видалена в ім’я його місіонерської роботи. Справжньою метою його молитви було прославлення імені Божого. Та все ж його молитва залишилася без відповіді.

Павло тричі звертався з цим проханням до Бога. Це могло відбуватися тому, що він усвідомлював, що молиться не заради особистої вигоди, але заради прославлення імені Божого. Бог все ж відмовився виконати його прохання, бо таким чином Його ім’я прославлялося більше, оскільки Павло в немочі своїй ставав упокореним і сприйнятливим до сили Божої. Через цю боротьбу в молитві Павло пізнав велику таємницю дружби з Богом, яку він виразив так: “Коли я немічний, тоді сильний” (2Кор. 12:10).

Навіть Ісусу одного дня Отець не відповів на Його молитву; і Він також благав тричі: “Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця“. Це було в Гефсиманії, коли сатана, спокушаючи Ісуса, примудрився затуманити те, що завжди було ясно Ісусові, – що Він повинен постраждати і загинути заради спасіння людства. Проте навіть у темну годину спокуси, як ми бачимо, Ісус зберіг чистий і слухняний розум. Він упокорено каже Своєму Отцю, що переживає пітьму спокуси. Проте істинне прагнення Його молитви полягало в словах: “Втім, не як Я хочу, а як Ти” (Мф. 26:39).

Це вчить нас, що не потрібно боятися благати Бога і висловлювати свої бажання, навіть якщо в самий момент молитви ми не упевнені, що варто молитися про це. Я упевнений, нам слід молитися, якщо ми відчуваємо найсильніше бажання поговорити з нашим небесним Отцем. Але при цьому треба поступати так, як робив Ісус, і додавати: “Не як я хочу, а як Ти”.

Попередній запис

Молитва-прославлення

"І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині" (Ін. 14:13). Незадовго до ... Читати далі

Наступний запис

Прохальна та подячна молитви

"Виливайте перед Ним серця ваші" (Псалом 61:9). Молитва – це частина життя нашої душі з Богом, і тому вона відмічена ... Читати далі