Ніби тінь

Смерть – завершення життя, але не завершення зв’язку з померлою особою. Цей зв’язок надалі живе в нашому серці та розумі. Відчуття втрати часто повертається у значущі моменти нашого життя. У часі важливих урочистостей людина думає про те, як в ту чи іншу мить відреагувала б померла особа. У момент її смерті ми думаємо лише про її відхід. Та невидимі ниточки взаємин не розриваються разом зі смертю. Смерть близької нам особи може бути початком більш інтенсивного контакту, який ми ніколи не втратимо, і, який назавжди залишиться живим. Померла особа є лише кілька кроків попереду нас… От тільки б нам вдалося її наздогнати…

Біль після смерті когось із близьких супроводжує нас упродовж усього життя ніби тінь. Часом ця тінь велика, часом – менша, часом вона кілька кроків перед нами, часом – позаду нас. Буває ми її бачимо, а буває, що вона цілком невидима. Можна вийти з-за рогу вулиці і несподівано зіткнутися з нею, часто вона не покидає нас ані на крок. І так само як смуток вона вміє відвідати нас цілком несподівано.

Болісні реакції можуть повертатися за різних обставин, які наштовхують нас на спогади про померлу особу: день народження, День Матері, день шкільної вистави, в якій дитина мала б брати участь. Осиротілі діти згадують померлих батьків особливо тоді, коли розпочинають новий етап життя. Це може бути пов’язане з якимось важливим рішенням щодо вибору навчання чи фаху, у період перед шлюбом, коли нема з ким познайомити наречену чи нареченого, у день шлюбу. Саме в ці дні, в які людина має бути щасливою, вона найбільше відчуває втрату.

Святкові дні – це дні смутку

У святкові дні, а саме на Новий Рік, Різдво, Великдень, проявляється великий контраст між зовнішнім світом і внутрішнім світом людини, яка переживає смуток. Тоді людина відчуває всі можливі емоції, окрім радости та щастя. У ці дні вона почувається самотньою. Прикрашені ялинки, радісна атмосфера – все це лише завдає їй болю. У цей період зовнішній світ бачиться жорстоким, безжалісним та комерційним. Тому здається, що в ньому бракує їй місця. Для неї немає місця серед всіх отих радісних і щасливих осіб, вона не має куди сховатися зі своїм болем. Емоції людини в жалобі дуже відрізняються від емоцій всіх інших.

У кожній родині святкують більше свят ніж їх зазначено в календарі. Наприклад, день св. Миколая може бути дуже важким моментом для батьків, які втратили дитину, або для дітей, які поховали когось із батьків. Подібна ситуація з Днем Матері, днем народження, днем ангела, річницею шлюбу, річницею смерті. Для людей, які переживають жалобу, святкові дні є тими моментами, коли біль найбільш відчутний, а смуток нестерпний. Зазвичай ці дні прийнято проводити у родинному колі, в цей час ніщо не розпорошує нашої уваги. У такі дні члени ближчої та дальшої родини особливо відчувають втрату близької особи. Ми можемо сподіватися, що кожен з них якось по-іншому відчуватиме відсутність померлої особи. Хоча болю не вдасться уникнути, та можна зробити певні кроки, які допоможуть пережити святкові дні. Радимо застановитися над такими міркуваннями.

Приготування до святкових днів

Можна наперед спланувати, що будемо робити у цей день, а чого – ні. Приготування до свята дасть нам можливість контролювати те, що має трапитися. Важливо, щоб разом з родиною запланувати цей день, прийняти побажання та пропозиції дітей. Вибрати маємо те, що буде найвідповіднішим для нас та нашої родини. Цей план не мусить стосуватися всіх наступних святкувань. Найкраще не переживати завчасно. Те, що ми плануємо цього року, в наступному можна буде змінити. Рік після смерті близької особи ми будемо вже на зовсім іншому етапі процесу.

Трапляється і так, що наші побоювання більш болісні, ніж сам святковий день. Ґвідо Ґезелє написав у вірші: «Людині більше болю завдає страждання, якого вона боїться, і яке ніколи не станеться, тому їй доводиться двигати більше, аніж призначено Богом». Однак, правдою є те, що мало коли вдається пережити святкові дні без страждання та болю.

Мусимо зрозуміти, що ми вже не функціонуватимемо так, як раніше. Тому маємо замислитися над тим, з чим ми впораємося, а з чим – ні. Деякі справи потрібно з’ясувати з родиною та друзями, до прикладу, чи ми хочемо розмовляти про померлу особу, чи ми спроможні подбати про частування, чи краще було б попросити про це когось іншого, чи ми хочемо провести свята вдома, чи краще було б кудись виїхати. Якщо проведемо свята не так, як завжди, то це буде менш болісно. Подарунки можна розпакувати раніше, піти на Літургію до іншої церкви, попросити когось спекти солодощі, або ж запланувати свята не вдома, а в когось з дітей або родичів. Добре зробити закупи завчасу, обмежитися кількома магазинами, або зробити список і попросити когось купити все це. Також можна просити допомоги в інших справах, наприклад, прикрасити ялинку. Важливо, щоб було на кого розраховувати, щоб надмірно не обтяжувати себе обов’язками. Однак, святкові дні можуть бути важкими для всіх, не лише для особи, яка переживає смуток. Люди, які переживають період трауру, не мусять у цей період вимагати від себе надто багато. Непоміркованість в їжі та питті алкоголю, замало сну – це втомлює кожного. Для особи у траурі це може посилювати депресію та спричинити емоційного зриву. У цей період людина мусить зосередитись на двоякому завданні: виконати всі обов’язки і, окрім цього, контролювати свої емоційні зусилля, спрямовані на боротьбу зі смутком. Однак, ні в чому не треба себе підганяти.

Велике значення також має виконання деяких символічних дій. Наприклад, запалити спеціяльну свічку як знак пам’яти про померлу особу, спільно згадати цю особу, поділитися своїм смутком (це цілком нормально, коли ми сумуємо за померлою особою і болісно відчуваємо її відсутність). Можна попросити близьких написати кілька слів на листівці і повісити її на ялинку, зробити щось особливе: запросити самотню людину на святковий обід, або подарувати гостям щось на пам’ятку.

Для дітей святкові дні є тим нелегким часом, коли особливо гостро відчувається, що бракує когось із батьків. Допомогти їм може залучення до планування свят. Для дітей – це шанс виразити свій смуток, який можна буде спільно пережити. Дуже важливо дати зрозуміти дітям, що смуток пов’язаний з любов’ю. Коли спільно плануємо свята, навіть відчуваючи при цьому смуток та біль, то стаємо перед обличчям любови, яка лежить в основі цього смутку.

Попередній запис

Проблеми в подружньому зв’язку

Для батьків, які пережили втрату дитини очевидним є те, що ця втрата однаковою мірою стосується їх обох. Тому це нормально, ... Читати далі

Наступний запис

Улюблені предмети

Особа, яка переживає смуток, дуже великого значення надає улюбленим речам померлого, вони допомагають їй пережити біль. Одяг, книжки, а також ... Читати далі