Дві додаткові кінцівки

««Вони коротко повідомили тих, хто був разом з   Петром про те, що було ним сказано. Після того Ісус сам через їх служіння розповсюдив від сходу до заходу святу і безсмертну звістку вічного спасіння. Амінь»»

Марка – 16:9-20

«Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів. Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри. По цьому з’явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село. А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм. Нарешті, Він з’явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!

Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці. І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.»

Існують дві «додаткові» кінцівки Євангелія від Марка. У найбільш авторитетних рукописах вони відсутні, але в інших є, причому в безлічі версій. Коротший варіант, який ми наводимо на початку в подвійних лапках, не забезпечений нумерацією віршів. Другий, довший, розмічається як Марка 16:9-20. Ці кінцівки відбивають, як мінімум, два різні способи вирішення проблеми, з якою зіткнулися благочестиві переписувачі, не виявивши в Марка завершальної сторінки чи колонки сувою і побажавши доповнити перерваний текст.

Коротший варіант абсолютно не схожий на звичайний стиль Марка, він занадто формальний. Загальне утвердження християнських уявлень про те, що сталося після Пасхи, не дуже узгоджується із звичайними прийомами оповідання в Марка і з тим, що ми могли б чекати тут.

Довший варіант виглядає як компіляція з оповідань про воскресіння в Матвія і Луки, а деякі елементи додані з інших джерел. Якщо, як вважають більшість дослідників, Матвій і Лука писали після Марка, то вже цей збіг ставить під питання достовірність тексту. Крім того, перший вірш у цьому закінченні виглядає як початок розділу, оскільки він знову вводить Марію Магдалину, немов вона не згадувалася вже кілька разів у цьому епізоді. Неможливо безапеляційно стверджувати, що в цьому уривку немає нічого від Марка, проте мені особисто цей текст не здається частиною його Євангелія.

Це не означає, що текст цей беззмістовний. Як мінімум він повідомляє нам, як ранні християни (не пізніше за кінець II – початку III століття) розглядали події Пасхи і їх сенс. Сильніше, ніж в інших оповіданнях, що збереглися, про воскресіння, підкреслюється первинна невіра учнів всупереч свідоцтву очевидців. Розказані і деякі подробиці про те, як Блага звістка почала поширюватися по всьому світу, особливий упор робиться на дивовижні знамення, які віднині здійснюватимуть учні. Після цього Ісус возноситься на небеса, а учні приступають до здійснення місії, що перетворює світ. Тут представлено багато елементів новозавітної думки, але в цілому враження залишається не занадто ясним – на відміну від Марка, у якого навряд чи знайдеться хоч би один звичайний вірш.

Але ця кінцівка наштовхує нас на роздуми про наше власне учнівство, про те доручення, яке і на нас покладає воскреслий Ісус. Став би Він засуджувати нас за жорстокосердість і брак віри? Чи дійсно ми проповідуємо Благу звістку з таким завзяттям, якого вимагає від Своїх послідовників Ісус? І як застосувати сьогодні дивний наказ вірша 15 – проповідувати Благу звістку не лише кожній створеній живій істоті, але і всьому творінню?

Попередній запис

Марка 15:40-47 – 16:1-8

Марка 15:40-47 – Поховання Ісуса «Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова ... Читати далі