Глава 53 – ЛАСКА БОЖА НЕ ПРИХОДИТЬ ДО ТИХ, ЩО ДУМАЮТЬ ПРО ЗЕМНІ РЕЧІ

Господь. Сину, Моя благодать дорогоцінна, її не вдасться тобі взяти разом із змисловими речами чи із земними втіхами.

Тому ти повинен відкинути все те, що спиняє благодать, коли бажаєш, щоб вона наповнила твоє серце.

Шукай для себе самотности, люби бути сам на сам зі своєю душею, не пильнуй пустої розмови, але радше звертайся до Бога гарячою молитвою, щоб міг заховати сокрушення серця і чисту совість.

Цілий світ за ніщо май, розмову з Богом став вище над усі речі.

Бо не можеш зі Мною розмовляти і одночасно розкошувати в проминаючих дібрах.

Треба відсторонитися від знайомих і дорогих приятелів і відвернути свій ум від усякої дочасної втіхи.

Як гаряче закликає святий апостол Петро вірних християн, щоб на цьому світі вважали себе приходьками та подорожніми (1Пет. 2:11).

О, яке велике уповання матиме при смерті той, кого вже ніщо з цим світом не пов’язує!

Немічний ум ще не розуміє і змисловий чоловік не знає, що означає мати серце від усього відсторонене і що таке свобода духовного чоловіка.

Однак, якщо він хоче стати насправді духовним, то хай відречеться як тих, що далекі йому, так і тих, що йому близькі, і хай нікого так не стережеться, як себе самого.

Коли зовсім переможеш себе, тоді все інше легше побореш.

Справжня перемога – це перемога над собою.

Бо хто впокорив себе так, що змисловість слухає розуму, а розум у всьому підлягає Мені – той справді є переможцем над собою і паном світу.

Якщо бажаєш досягти вершка перемоги, треба рішуче постановити і прикласти сокиру до кореня, щоб видерти і викорінити ту потайну і невладнану схильність цінити себе та свої й земні блага.

У тому полягає його велика хиба, що чоловік себе дуже невладнано любить, і все те, на чому йому залежить, треба з коренем вирвати.

Коли це лихо переможеться і впокориться, зразу ж настане великий спокій і мир.

Але оскільки мало хто старається зовсім для себе завмерти і щиро зректися себе, люди заплутуються самі в собі і вже не в змозі знятися високо духом.

А хто бажає свобідно спілкуватися зі Мною, той хай умертвить усі свої лихі і невладнані почуття і хай не прив’язується пристрасно до жодного створіння особливою любов’ю.

<< Глава 52 – ХАЙ ЛЮДИНА ВВАЖАЄ, ЩО ВОНА ВАРТА НЕ ВТІХИ, А ТІЛЕСНОЇ КАРИ

Глава 54 – ОДНЕ ДІЯННЯ ПРИРОДИ, А ІНАКШЕ – БЛАГОДАТІ >>