Господь. Сину, хто хоче відсторонитися від послуху, той відсторонюється від благодаті, а хто шукає чогось окремішнього для себе, той тратить спільне добро.
Хто не піддається радо й добровільно своєму духовному наставнику, той засвідчує, що змислова природа ще не слухається його повною мірою й часто противиться і ремствує.
Тому-то вчися негайно підлягати своєму наставникові, якщо хочеш упокорити свою змислову природу.
Бо швидше можна поконати ворога душі, коли в серці людини не буде неладу.
Немає тяжчого і лютішого ворога душі від тебе самого, коли в тобі немає святої згоди з духом.
Конче треба, щоб ти собою справді погордив, якщо хочеш перемогти тіло і кров.
Але тому, що ти досі ще дуже недоладно любиш себе, то боїшся покластися цілком на волю інших людей.
А що ж у тому великого, якщо ти, що єси порох і ніщо, піддаєшся ради Бога іншій людині, коли Я, Всемогутній і Найвищий, що з нічого все створив, ради тебе покірно піддався людині.
Я став найпокірнішим і найнижчим за всіх для того, щоб ти, наслідуючи Мене, перемагав свою гордість.
Порошино, вчися слухати! Земле і глино, вчися коритися і гнутися під ногами всіх людей!
Вчися нехтувати свою волю і піддаватися всякій підлеглості.
Візьми себе в руки і не допускай, щоб у тобі жила гордість, але будь таким підлеглим і маленьким, щоб усі могли, мов по вуличному болоті, ходити по тобі і топтати. Марний чоловіче, чого маєш жалітися?
Нечистий грішнику, що можеш відповісти тим, що дорікають тобі? Ти ж стільки разів образив Бога, що не раз вже заслужив собі на пекло!
Але Моє око зглянулося на тебе тому, що твоя душа була в Моїх очах цінна, ти ж пізнаватимеш Мою любов і будеш постійно вдячним за Мої добродійства, й водночас набудеш правдивої підлеглости й покори та терпеливо зноситимеш усяку погорду.
<< Глава 12 – ПРО НАУКУ ТЕРПЕЛИВОСТИ ТА БОРОТЬБУ З ПРИСТРАСТЯМИ
Глава 14 – ТРЕБА РОЗДУМУВАТИ НАД ТАЄМНИМИ СУДАМИ БОЖИМИ, ЩОБ НЕ ЗАГОРДИТИСЯ В ДОБРІ >>