Господь. Сину, Я повинен стати твоєю найвищою і останньою ціллю, якщо справді бажаєш бути щасливим.
Від цього наміру стало чистим твоє серце, яке нераз криво прихилялося до себе і до створінь.
Бо коли ти в якійсь речі шукаєш себе самого, то зразу ж сам у собі знемагаєшся і в’янеш.
Тому-то шукай у всьому перш за все Мене, бо Я є Той, хто все те дав.
Так сприймай кожну річ, як вона походить із найвищого Добра, і тому-то все треба звертати до Мене, як до її власного початку.
З Мене, мов із живого джерела, черпає живущу воду і малий, і великий, і вбогий, і багатий – а котрі служать Мені добровільно й радо, дістануть благодать за благодать.
А хто хоче похвалитися чимось іншим, а не Мною, або втішатися якимось іншим добром, той правдивої радости не зазнає і дасть своєму серцю волю, але превсякі перепони стануть непокоїти його.
Таким чином не смієш приписувати собі нічого, що добре, а також ніякій людині не присвоюй якоїсь чесноти, але все те здавай на Бога – без Нього людина нічого не має.
Я все дав і хочу, щоб все повернули Мені назад, і конечно домагаюся подяки.
Оце та правда, що проганяє всяку пусту хвальбу.
А коли небесна благодать і правдива любов завітає до тебе, тоді не буде вже ні заздрости, ні вузькоглядности й самолюбство не опанує тобою.
Бо любов Божа все перемагає і піднімає вгору всі сили душі.
Якщо ти справді мудрий, то в Мені єдиному будеш радуватися, на Мене єдиного вповати, бо «ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог» (Лк. 18:19). Хвала Йому над усе і во всім благословення!
<< Глава 8 – ПРО НАШУ МАЛОВАЖНІСТЬ В ОЧАХ БОЖИХ