Слуга. «Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» (1 Сам. 3:10). «Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!» (Пс. 119:125).
Прихили моє серце до слів уст Твоїх; хай як роса спливає слово Твоє (Повт. 32:2).
Бувало колись Ізраїльські сини казали Мойсеєві: «Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали» (Вих. 20:19).
Не так, Господи, не так я прошу, але радше з пророком Самуїлом покірно і ревно благаю: «Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» (1 Сам. 3:10).
Нехай не говорить до мене Мойсей, або хтось із пророків, а промов радше Ти, Господи Боже, вдохновителю і просвітителю всіх пророків, бо Ти єдиний, без них, можеш мене докладно навчити, а вони без Тебе нічого не зможуть зробити.
Вони можуть вирікати слова, але духа ними не вливають.
Гарно бесідують, але коли Ти мовчиш, вони серця не зігрівають.
Вони букв навчають, а Ти відкриваєш їхнє значення. Вони проказують глибокі тайни, а Ти виявляєш їх значення.
Вони оголошують накази, а Ти допомагаєш виконувати їх.
Вони вказують дорогу, а Ти даєш силу ходити нею.
Вони діють тільки ззовні людини, а Ти серця напоумляєш і просвічаєш.
Вони скроплюють навкруги, а Ти даєш урожай.
Вони гомонять словами, а Ти надаєш розуміння слухові.
Тому-то хай не промовляє до мене Мойсей, а Ти, Господи Боже мій, віковічна Правдо, щоб я часом не вмер і не лишився без плоду, коли тільки ззовні будуть вмовляти мене, а не зігріють у серці.
Нехай не буде мені осудом те слово, яке я чув, але не виконав його, пізнав, але не полюбив його, в яке увірував, але не дотримав.
Так промов, Господи, – Твій слуга слухає, бо «Ти маєш слова життя вічного» (Ів. 6:68). Промов до мене хоч для якоїсь утіхи моєї душі і для поправи всього мого життя, тобі на хвалу, славу і віковічну честь.
<< Глава 1 – ГОЛОС ХРИСТА ВНУТРІ ВІРНОЇ ДУШІ
Глава 3 – БОЖІ СЛОВА ТРЕБА СЛУХАТИ В ПОКОРІ – А БАГАТО ЛЮДЕЙ НЕ ЗВАЖАЄ НА НИХ >>