Книга Виходу 19-20
Ізраїльський народ продовжував свою мандрівку у великій пустелі. Одного дня люди прибули до гори Синай, де Мойсей бачив палаючий кущ. Вони вирішили зупинитися тут і розкласти намети. Коли люди подивились угору, то побачили темну хмару, що покрила гору. З хмари спалахували яскраві блискавки, і гучний грім стрясав землю. Бог був на горі.
Мойсей піднявся на гору, щоб розмовляти з Богом. Упродовж сорока днів Мойсей стояв на вершині гори, і Бог говорив до нього. Бог дав Мойсееві закони – правила, яких Його народ мав дотримуватися. Бог сам вирізьбив десять правил на двох великих кам’яних таблицях. Ці правила названо Десятьма заповідями. Ось що в них сказано:
1. Я – Господь Бог твій, Який вивів вас з Єгипту. 2. Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене. 3. Не взивай намарне імені Господа Бога твого. 4. Пам’ятай день святий святкувати. 5. Шануй батька твого і матір твою. 6. Не вбивай, 7. Не чужолож. 8. Не кради. 9. Не свідчи ложно на ближнього твого. 9. Не пожадай жінки ближнього твого. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого.
Мойсей приніс Десять заповідей у табір і зачитав їх людям. Він теж сказав: «Ми збудуємо особливе місце, щоб поклонятися Богові. Це буде велике, гарне шатро – скинія». Ізраїльтяни збудували скинію посеред табору. Зробили для неї барвисту завісу і прикрасили скинію сріблом і золотом. Коли скинія була готова, з’явилася хмара і нависла саме над нею. Ця хмара була знаком для Ізраїля, що Бог перебуває з ним завжди.