Книга Виходу 14
Мойсей виводив ізраїльський народ з Єгипту. Впродовж дня Бог ішов перед людьми у вигляді стовпа хмари, а вночі – як стовп вогню. Так Бог вів людей увесь час: і вдень, і вночі. Прибув ізраїльський народ до великого моря – Червоного. І розклали ізраїльтяни там намети. А ж тут фараон змінив своє рішення і вислав за ними велике військо, аби повернути їх назад у Єгипет.
Ізраїльтяни дуже схвилювалися, адже вони вже не мали часу збудувати човни і перебратися через море, щоб врятуватися від фараонового війська. Тож Мойсей промовив до народу: «Не бійтеся. Бог допоможе нам!»
Тоді Бог надіслав вітер, який так сильно дув, що води моря розійшлися й утворилася суша, якою міг іти ізраїльський народ. Ця дорога суші виникла якраз перед табором і простягалася з одного берега моря до іншого. Тепер ізраїльський народ міг тікати від війська фараона з усіма тваринами та з усіма своїми пожитками, навіть не замочившись у воді.
Коли військо фараона добралося до морського узбережжя, то вслід за втікачами рушило по сухому дну моря. Але щойно вояки добралися до середини моря, а ізраїльтяни вийшли на протилежний берег, знову подув сильний вітер і води зійшлися. Військо опинилося у пастці: вода накрила його і потопила.
Ось так Бог врятував Свій народ від війська фараона.