Молитва-прохання про сміливість полюбити «ворога»

Господи, X переходить усяку межу. Втім, мені треба продовжувати працювати з ним. Сьогодні ввечері я ледь не послав його під три чорти.

Скільки разів я намагався знайти з ним порозуміння. Скільки разів постійно робив «перші кроки»! Усе марно.

Я б ніколи не подумав, що Твою заповідь, улюблену Твою заповідь так важко виконати. Полюбити X. Полюбити його «як самого себе». Але ж, Господи, ми дуже різні… Дуже. Його безсоромне обличчя, його світогляд мені цілковито чужі. Мабуть, сама його душа відштовхує мене, коли я намагаюся зробити крок йому назустріч.

Любити X. Це те, до чого я сам, звичайно, ніколи б не додумався. Зізнаюся Тобі, що я часто мріяв про такий світ, в якому не було б X.

А тим часом X. існує. І мені треба його полюбити.

Найважче, Господи, те, що Ти б не хотів для нього любови вимушеної, безликої, любови «за розпорядком». Полюбити X. «заради Твоєї любови»… Це якийсь вихід, але Ти його не бажаєш. Це було б гірше за все інше.

Ти хочеш, щоб завдяки власним пошукам і очікуванням я зумів врешті побачити, що, по суті, X. треба любити просто за те, що він є. Тому що він – X. – єдиний у цілому світі такий… Твоя дитина.

Правду кажучи, я пам’ятаю, як одного дня… Так, можливо тоді я був на доброму шляху… Того дня я подумав, що X. колись мав матір, і його любили. Скільки очей шукали його очі, і він не відвернувся від них. Можливо, колись він подарував комусь дуже прості, але сильні почуття любови або великої відданости.

Можливо, хтось у цьому світі раптом відчув, що X. – єдиний у світі, що його життя цінне, і що треба поспішати його любити.

Того дня я швидко забув про це: адже любити X. мені здавалося просто смішним… Та все ж!

Я повернуся до цього, Господи, обіцяю Тобі. Можливо, саме так я зрозумію, що X. може бути «моїм братом».

А тим часом, Господи, дай мені на завтра сили його терпіти. І якби я ще міг його зрозуміти…

<< Молитва, щоб приймати себе таким, яким ти є

Молитва-прохання про благодать справжньої свободи >>