Молитва старої панни

Господи, настав час перестати мріяти. Це непотрібно і завдає мені надто сильного болю.

Краще мені було б сміливо, просто, гідно змиритися з тим, що я, о мій Боже… так: я – стара панна[1].

Господи, Ти знаєш, як я страждала вечорами, на самоті, одна-однісінька, маючи єдиною розрадою роботу і декілька приятелів, до яких не надто прив’язана.

Ти знаєш, що іноді я вважала Тебе несправедливим, і лиш згодом зрозуміла, що не маю права ні на що.

Чи це Твоя вина, що колись я мріяла про інше життя? Чи мріяти означає мати підставу для володіння тим, про що мрієш?

Ні, вже не потрібно згадувати про те, що «могло б» бути. Більше не треба мріяти.

Треба вчитися іншого життя. Свого. Мати гідність, бути простим і корисним для інших.

Господи, забери від мене безглузді «надії», нереалізовані плани, гнівну досаду.

Забери смирення зі стражденним лицем і прагнення «відшкодування».

Дай мені силу бути для інших допомогою і ніколи не бути тягарем.

Дозволь мені бути подругою, простою і доброю, яка знає, що не варто заглядатися на щастя інших і безупинно говорити про свої зраджені надії.

Дай мені бути опорою, а не докором.

Господи, охорони мене також від думки про себе як про жертву… Жертву чого?

Охорони мене від думки про себе як про героїню, адже я, так само, як і інші, тільки дещо в інший спосіб, живу звичайнісіньким життям, допомагаючи тим, кому можу, не вбачаючи в цьому нічого особливого. Не дай мені якоїсь особливої втечі у «самопожертвування».

Ні. Дай мені простоти, покори і миру.

Господи, це буде, якщо хочеш, моїм способом «бути, як інші люди».


[1] Зі щоденника тридцятип’ятилітньої жінки

<< Молитва невдахи

Молитва-прохання про добрий пожиток з будь-якого страждання >>