Молитва ревнивого

Пам’яті приятеля[1]

Господи, навіщо я її зустрів, якщо вона повинна була бути з іншим?

Навіщо ця невблаганна пристрасть, ця любов – найпрекрасніше з усього, що в мені є – якщо врешті хтось інший повинен був зачинити за нею двері свого дому…

І заволодіти її тілом і душею та наново створити її на свій образ і подобу?…

Я спокійно жив, практично нічого не очікуючи від життя. Я нічого не вимагав. Навіщо було пробуджувати мене до життя, якщо я змушений визнати, що нічого в ньому не отримаю?

Я нічого не мав. Тепер я маю її відсутність, яка оселилася тут, у мені, вдень і вночі.

Однак гіршим за цю відсутність є відлуння «їхнього» щастя, що пульсує, у моїй уяві.

Господи, о мій Боже, віддали від мене темну ненависть, тваринну ненависть розчарованого самця, лють первісної людини, готової вбивати. Іноді в голову лізуть всілякі безглузді думки…

Господи, віддали від мене усю цю гіркоту і це дивне прагнення самобичування, яке приходить до мене, коли насувається ніч, і я можу лише знову і знову подумки перемелювати свою злу долю та свій смуток.

Забери від мене також надто дорогі спогади, ті, які повертає раптом якась назва вулиці, якісь парфуми чи якась пісня.

Господи, виведи мене з безнадії, з небезпечного благоденства, яке іноді охоплює мене, коли вже ні на що не чекаю… І вважаю, що моє життя закінчилося набагато раніше, ніж я думав.

Адже в такі вечори…

Раніше я інакше уявляв собі безнадію. Для мене вона була наче буря, наче ураган.

Але виявилося, що вона проста, на диво звичайна, затягує, як порожнеча, як вода.

Страшна, але водночас захоплива, як смерть.

Господи, доки ще не пізно, я хотів би щось зробити і повернутися обличчям до інших людей.

До усіх тих, яких зустрічатиму.

Питати їх, яке в них нещастя.

Просити їх, щоб вони дозволили себе пізнати, дозволили собі допомогти, дозволили себе полюбити.

Видужати від свого нещастя, розділяючи їхнє.

Допомагати їм тим, що я знаю, питати їх про те, чого ще не знаю.

Мій порятунок і моє завдання – це інші.


[1] Зі щоденника сорокарічного чоловіка.

<< Молитва завжди хворого

Молитва на дні зневіри >>