Євангеліє від Луки 8:41-56
Жили в місті Капернаум чоловік і жінка. Мали вони одну дочку. їй було дванадцять років. Раптом ця дівчинка важко захворіла. Лікарі не знали, як їй допомогти. Батько, якого звали Яір, дуже журився і сумував. Аж якось він згадав про Ісуса. Яір багато про Нього чув і сподівався, що Ісус може оздоровити його донечку.
Яір вибіг зі свого дому і намагався знайти Ісуса. Це було просто, бо Ісуса завжди супроводжував великий натовп людей. Яір пробрався крізь натовп і опинився перед Ісусом. «Господи, – благав чоловік, – будь ласка, прийди до мого дому і поклади Свої руки на мою дівчинку. Вона дуже хвора. Я знаю, що Ти можеш оздоровити її». Тож Ісус пішов разом з Яіром до його дому.
Вони ще не дійшли до будинку, як підбіг до Яіра один чоловік і каже: «Мені дуже важко це казати, але твоя дочка вже померла. Вже нема потреби, щоб Ісус оздоровлював її». Та Ісус звернувся до Яіра: «Не бійся. Лише повір, що Я все ж можу тобі допомогти». Яір довірився Ісусові і більше не сумував.
Коли вони прийшли до Яірового дому, Ісус зайшов у кімнату, де дівчинка лежала на ліжку. Усі, хто був у будинку плакали і дуже сумували, та Ісус сказав їм: «Вийдіть надвір. Вона лише спить». Тоді узяв дівчинку за руку і сказав: «Дівчино, кажу тобі: прокинься!» Й одразу її серце почало битися знову і вона розплющила очі. Дівчинка вже не була мертвою.
Ісус повернув її до життя і оздоровив. Яіра ж переповнювала радість. Він дякував Ісусові за це чудо.