Євангеліє від Івана 6:1-14
Іншим разом Ісус та Його учні піднялися в гори, щоб провести трохи часу на самоті. Вони були далеко від міста, але люди, побачивши Ісуса, теж рушили за Ним у гори. Людей приходило все більше, і ось їх зібралося вже понад п’ять тисяч. Вони прийшли, щоб послухати навчання Ісуса і попросити, аби Він оздоровив недужих.
Ставало вже пізно і люди вже зголодніли. Тоді учні звернулися до Ісуса: «Скажи людям, нехай ідуть щось поїсти». Місце, де вони перебували було дуже віддаленим, і Ісус розумів, що голодним людям потрібно багато часу, аби добратися домів. Тоді Ісус сказав до учнів: «Дайте ви цим людям поїсти». Але учні відповіли: «Та ми не маємо ні їжі, ні грошей, щоб її купити».
Аж ось учні знайшли малого хлопця. Він мав із собою дві риби і п’ять хлібин. Вони привели його до Ісуса і сказали: «Ось цей хлопчина має трохи їжі, і це все, що ми знайшли. Але ж цього не вистачить для стількох людей». Ісус відповів: «Скажіть людям, нехай поділяться на групи і посідають на траві».
Ісус подивився на їжу. Спершу Він подякував за неї Богові, а тоді почав ламати на шматки хлібини і рибу й давати їх учням. «Роздайте, – сказав Ісус, – усе це людям».
Учні брали хліб та рибу і роздавали людям. Ісус давав учням все більше і більше хліба й риби. Кожен міг їсти стільки, скільки хотів. Невдовзі усі наситилися. Тоді учні зібрали дванадцять повних кошиків залишків.
У руках Ісуса дві риби і п’ять хлібин, які приніс хлопчина, того дня наситили понад п’ять тисяч людей. Ось яке диво вчинив Бог!
