Євангеліє від Марка 2:1-12
У кожному місті, куди заходив Ісус, Він оздоровлював людей. Незрячі знову бачили, глухі починали чути, а кульгаві могли тепер ходити. Скрізь, куди приходив Ісус, Він навчав про Бога. Якось Він навчав в одному домі в Капернаумі. Будинок був настільки заповнений людьми, що більше ніхто не міг пробратися всередину.
До цього будинку прийшли чотири чоловіки, несучи на ношах свого друга, який не міг сам ходити. Ці чоловіки знали, що Ісус може оздоровити їхнього хворого друга і той знову зможе ходити. Вони намагалися занести його всередину будинку, але через натовп не могли туди увійти. Та вони не відступали. Вони дуже хотіли принести свого друга до Ісуса.
І виникла у них одна ідея. Вони вибралися на покрівлю будинку й підняли туди свого немічного друга. Тоді зробили в покрівлі отвір – такий, щоб у нього могли поміститися ноші – й спустили свого друга в кімнату, саме перед Ісусом. Тепер усі в кімнаті дивилися на лежачого на ношах чоловіка.
Ісус був вражений, коли побачив скільки зусиль доклали чоловіки заради свого немічного друга. Він поглянув на лежачого і сказав: «Прощаються тобі твої гріхи». Але деякі люди, що були в цьому домі, розлютилися: «Лише Бог може прощати гріхи». Ісус відповів їм: «Ви не вірите в те, що Я маю владу прощати гріхи, чи не так? Гаразд, тоді звідки Я маю владу зробити так, щоб цей чоловік ходив?»
Тоді Ісус звернувся до чоловіка на ношах: «Встань! Візьми свої ноші і йди додому». Й одразу чоловік цей підвівся, взяв свої ноші і подався до виходу крізь натовп.
Усі були здивовані побаченим. Вони казали: «Ми ніколи ще такого не бачили».