Чому одні люди допомагають іншим, або Про дар милосердя

Шостим у перерахуванні плодів Святого Духа в Посланні до Галатів (Гал. 5:22) йде милосердя. Милосердя – відповідне грецьке слово означає «доброту» у досить широкому сенсі – це як здатність приходити на допомогу ближньому в його потребах, так і здатність поблажливо ставитися до його недоліків. Священне Писання підкреслює в милосерді його незаслужений характер. Як каже Господь:

«І коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те дяка? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить. І якщо ви робите добро тим, хто вам робить добро, яка вам за те дяка? Бо і грішники те саме роблять. І коли позичаєте тим, від кого сподіваєтесь одержати, яка за те вам дяка? Бо і грішники позичають грішникам, щоб стільки ж одержати. Але ви любіть ворогів ваших, добро творіть і позичайте, нічого не сподіваючись; і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних, і злих. Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6:32-36).

Ми можемо робити щось добре іншим людям, щоб натомість отримати щось. Підтримати стосунки, які нам ще знадобляться. Позичити людині, яка при нагоді позичить нам. Просто приємно себе почути – ми зробили щось добре. Щось, що зобов’язує всесвіт повернути нам з відсотками. Це зовсім не обов’язково погано – одна відома фірма, що виробляє вітаміни, відправляє їх разом зі своїми лікарями в якісь глухі села в Африці, де діти сліпнуть від нестачі певних вітамінів, знімає про це документальні фільми і проводить рекламну кампанію. Справа прекрасна, добра і гідна, але Євангеліє говорить про те, що ми покликані проявляти милосердя і тоді, коли нічого з цього не отримаємо.

«Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати. Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих, і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних» (Лк. 14:12-14).

Милосердя звернене до людей, які не можуть нам віддати, – і нерідко до людей, які віддають чимось поганим.

Будь-який християнин, який береться служити тим, хто має потребу, незабаром виявляє, що далеко не всі з них – приємні люди, що поспішають виразити свою якнайглибшу вдячність. Часто ці люди сильно биті життям, зруйновані міцними напоями і схильні до вигадки небилиць, покликаних розжалобити подателя. Нерідко людям важко пережити свою нужду в допомозі, яку вони сприймають як приниження, – як сказав один подвижник, «людям буде важко простити вам ваші благодіяння». Вони можуть докоряти і звинувачувати тих, чия допомога здається для них недостатньо ефективною. Вони можуть просити грошей на випивку і гірко скаржитися, не отримавши їх. Благодійник може бути позбавлений і матеріальної, і емоційної винагороди за свої труди.

Саме тому ми і говоримо про милосердя як про надприродний дар Святого Духа. Дар, який понад усе уподібнює людей Богові. Любов, яка проявляє себе в безкорисливій щедрості, – основа всесвіту.

Бог творить світ з безкорисливої любові; Трійця повністю самодостатня, у Бога немає жодних потреб, які Він би шукав заповнити завдяки творінню. Існування – чистий подарунок, який Він робить усім нам. Людям, ангелам, птахам і галактикам.

Бог підтримує світ у бутті з безкорисливої любові; кожен наступний вдих, який ми робимо, кожен краєвид, що відкрився нам, кожен ковток води – Його щедрий подарунок, за який ми ніколи не зможемо розплатитися.

Бог не запитує, чи гідні я чи ви сьогоднішнього ранку; він просто дає. Більше того, в основі нашої віри лежить Дар, якого ми не заслуговуємо і не могли б заслужити, – Спокутування, здійснене для нас Христом. Христос не помирає за людей, які цього гідні; Він помирає за ворогів, за тих, хто опирається Йому і ображає Його.

Тому, саме здійснюючи справи милосердя, ми зустрічаємо Бога. Видатний американський генетик Френсіс Колінз описує одну з подій, які привели його, колись атеїста, до християнської віри. Він, як лікар, поїхав в Африку, щоб певний час допомагати в лікарні. Умови, в яких він намагався допомогти місцевим жителям, надзвичайно його засмучували. Він взагалі сумнівався, що йому варто було їхати. Якось, майже дивом, йому вдалося врятувати життя одному селянинові. Він виявився віруючим і сказав йому: «У мене, таке відчуття, що ви задаєтеся питанням, навіщо сюди приїхали. Я знаю відповідь. Ви приїхали сюди заради мене». Колінза глибоко уразили його слова. Як він пише: «Сльози полегшення затуманили мені погляд, коли я зрозумів, що він абсолютно упевнений: у цьому дивному місці я, нехай лише одну мить, знаходився в гармонії з волею Божою, по якій між мною і молодим нігерійським селянином встановився найбільш неправдоподібний і дивовижний зв’язок.

Я не зміг науково пояснити свої переживання.

Теорія еволюції була безсила відповісти, чому привілейований білий стоїть біля ліжка хворого африканця і кожному дається щось виняткове. Це було милосердя в сенсі Л’юїса – любов, яка не шукає подяки, чиє існування кидає виклик матеріалізму. Вона сама є найвища радість, яку може відчути людина».

Зробивши щось важливе для людини, в усіх відношеннях чужій, людині, яка ніколи (у матеріальному сенсі) не змогла б віддати йому, цей лікар усвідомив присутність Божу.

Проте милосердя – це щось більше, ніж переживання. Це певна риса вдачі, завзятість у чесноті, яка тримається не на переживаннях і навіть незважаючи на переживання, – вірність волі Божій пори все. Це певна навичка – як звичка жертвувати якусь частину зарплати добродійному фонду, наприклад. Можливо, спочатку дуже невелику – але, роблячи хоч би це, ми даємо Святому Духові простір, щоб діяти в нашому серці далі.

Попередній запис

Чому не варто бити ближніх «проміж очей»

П'ятим у перерахуванні плодів Святого Духа у Посланні до Галатів йде доброта. Під цим словом треба також розуміти доброзичливість, бажання ... Читати далі

Наступний запис

Чим віра відрізняється від ідеології?

Сьомим серед плодів Духа в Посланні до Галатів (Гал. 5:22) названа віра. Що таке віра? Ми всі потребуємо відповідей на ... Читати далі