Перший розділ Євангелія від Матфея може здатися найнуднішим і нецікавим. Дійсно, більшу частину оповідання займає перелік імен, так званий родовід Ісуса Христа по плоті. Насправді це має величезне значення. Ми часто дивимося самі на себе як на самодостатній космос, який з’явився з порожнечі. Насправді ж наші добрі, світлі сторони, і наші гріхи, вади частенько виявляються багато в чому пов’язаними з тими людьми, які жили перед нами. Таким чином, з покоління в покоління міг формуватися або рід праведних людей, або рід людей нечестивих.
Ми знаємо, яка страшна річ спадкова вада пияцтва чи наркоманії. І ми знаємо, наскільки сильним виявляється благословення праведного роду, що відбивається на великій кількості поколінь, коли в роду є люди, що не просто догодили Богові, але дійсно залишили яскраве світло своєю святістю. Зважаючи на це, варто згадати про одну, здавалося б, очевидну річ, про яку ми часто забуваємо. Кожен з нас хоче, щоб його діти були щасливими, не зазнавали матеріальної нужди, були благочестивими, і цілком зрозуміло, що ми докладаємо різних зусиль для того, щоб це сталося. Але насправді найголовніший подарунок і найголовніше – спадок, які ми можемо залишити нашим дітям – це наша власна праведність.
Якщо ми змогли впродовж свого життя здолати якийсь давній гріх, давню пристрасть, давню схильність нашої природи – тієї самої природи, яку ми отримали в спадок від батьків, від прабабусь і давніших родів, якщо ця духовна хвороба на нас з вами закінчилася, і закінчилася так, що наші діти навіть не здогадуватимуться про те, що колись їх батьки страждали від цієї пристрасті і немочі, – це і буде найголовнішим подарунком, який ми залишимо нашим наступним поколінням.
Автор: протоієрей Павло Великанов
