Вчення про родові прокляття – це не просто міф, але мерзота перед Богом. Мерзота, бо суперечить Біблійному розумінню Божого характеру і перекручує суть Євангелія Ісуса Христа.
Давайте розбиратися.
- Вчення про “родові прокляття” не засноване на Біблії
Зазвичай апологети «родових проклять» посилаються на текст з другої Заповіді: «Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене, і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх» (Вих. 20:5,6).
Проте ці слова про покарання дітей за провину батьків не можна застосовувати до віруючих людей!
Тут йде мова про покарання невіруючих дітей, яких батьки виховали в невірі, а діти в цій невірі добровільно залишилися…
Але тут просто не говориться про те, що станеться, якщо дитина нечестивих батьків навернеться до Бога і любитиме Його, дотримуючи заповіді Божі.
А станеться от що: дія Божого покарання тут же припиниться, і почне діяти Боже благословення.
І так було за часів Старого Завіту (не пошкодуйте часу, прочитайте цитату повністю):
«Навіщо ви вживаєте у землі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: “батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома”? Живу Я! – говорить Господь Бог, – не будуть надалі говорити прислів’я це в Ізраїлі. Бо ось, усі душі – Мої: як душа батька, так і душа сина – Мої: душа, яка згрішає, та помре. Якщо хто праведний і чинить суд і правду, на горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє і до своєї дружини під час очищення нечистот її не наближається, нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею, у ріст не віддає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний, живе за заповідями Моїми і дотримується постанов Моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий, – говорить Господь Бог. Але якщо у нього народився син розбійник, який проливає кров, і робить що-небудь із усього того, чого він сам не робив зовсім, і на горах їсть жертовне, і дружину ближнього свого оскверняє, бідного й убогого утискує, насильно віднімає, заставу не повертає, і до ідолів звертає очі свої, чинить мерзоти, у ріст дає, і бере лихву; то чи буде він живий? Ні, він не буде живий. Хто робить усі такі мерзоти, той неодмінно помре, кров його буде на ньому. Але якщо у кого народився син, який, бачачи всі гріхи батька свого, які він робить, бачить і не робить подібного їм: на горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє, і людини не пригноблює, застави не бере, і насильно не віднімає, хліб свій дає голодному, і нагого покриває одягом, від ображання бідного утримує руку свою, росту і лихви не бере, виконує Мої повеління і чинить за заповідями Моїми, – то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий. А батько його, оскільки він жорстоко пригноблював, грабував брата і недобре робив серед народу свого, ось, він помре за своє беззаконня. Ви говорите: “чому ж син не несе провини батька свого?” Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий. Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається. І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре» (Єз. 18:2-21).
Ми тут ясно бачимо, що покарання припиняється, у той момент, коли нащадок нечестивого батька навертається до Бога. І навпаки: якщо нечестивий син йде від Бога, то прокляття починає свою дію на нього самого! Бог має справу з особами і їх вибором. Він не діє наосліп!
І Писання говорить нам, що такий принцип збережеться і за часів Нового Завіту!
«У ті дні вже не будуть говорити: “батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома”, але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде. Ось настають дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт» (Єр. 31:29-31).
Біблія оповідає нам про приклади людей, чия проста віра зруйнувала всякі прокляття без спеціальних служінь, молитов, ритуалів і танців з бубном!
Руф моавитянка увійшла до Христового родоводу (читай «родове благословення»), ставши прабабкою царя Давида. Адже яке сильне «родове прокляття» лежало на її народі!
«Аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління їхнє не може ввійти в громаду Господню повіки». (Втор. 23:3)
Але це родове прокляття було зняте, як тільки Руф навернулася до істинного Бога!
До речі, Христовий родовід взагалі учить нас тому, що гріхи або святість батьків можуть вплинути на синів, а можуть і не вплинути. Судіть самі:
- Хороший Аса народив хорошого Іосафата.
- Хороший Іосафат народив поганого Іорама.
- Поганий Іорам народив поганого Озію.
- Поганий Озія народив хорошого Іоафама, який потім зіпсувався.
- Поганий Манасія, який потім розкаявся, народив поганого Амона.
- Поганий Ахаз народив хорошого Єзекію.
Є добра притча із цього приводу: Були в сім’ї два сини, обоє виросли і один став алкоголіком, а інший не бере в рот ні краплі спиртного.
І першого запитали:
– Чому ти п’єш?
– Бо мій батько пив.
Другого сина запитали:
– А ти чому не п’єш?
– Бо мій батько пив.
Вся річ у тім, що ти вибираєш: життя чи смерть, благословення чи прокляття. Усе як за старих часів!
Але якби проповідники «родових проклять» просто створили якусь небіблійну практику, то це було б тільки півбіди! Набагато гірше, що…
- Вчення про “родові прокляття” малює карикатуру на Божий характер.
Прибічники «родових проклять» проповідують безособового і безвільного Бога, Який не в змозі побудувати особисті стосунки з врятованою Ним людиною.
«Бог» подібних проповідників вимушений «підпорядковувати» людей Своєму прокляттю і не скасовує його без спеціальних «дивовижних, звільняючих молитов».
Такий «бог» дуже далекий від Бога Писання. Він швидше схожий на індуїстський закон карми.
В індуїстів є легенда про те, як під час однієї зі своїх подорожей якийсь цар, щедро обдарував деяких мудреців, але при цьому забув принести дари одному з присутніх і той, смертельно ображений, прокляв царя. У жаху цар кинувся до його ніг і став благати про прощення. Але мудрець відповів, що вже пізно: прокляття почало діяти, і зупинити його не можна – цар втратить трон.
Але Бог, що відкривається нам у Писанні зовсім не такий! Він владний прощати гріхи! Він цілком може зруйнувати причинно-наслідкові зв’язки, породжені гріхом. Він може зробити так, що наш вчорашній гріх абсолютно не залишить жодних слідів у дні сьогоднішньому.
«Бог» апологетів «родових проклять» дріб’язковий і прискіпливий. Таким уявляли собі Бога друзі Іова. Елифаз говорить про Божий характер блюзнірські слова: «Ось, Він і слугам Своїм не довіряє і в ангелах Своїх убачає недоліки» (Іов. 4:18).
Бог Елифаза вередливий і деспотичний. Чи варто дивуватися, що подібні Елифазу «проповідники» мають бути готові почути Божі слова: «Горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов» (Іов. 42:7).
Але, мабуть, найстрашніша мерзота полягає в тому, що…
- Вчення про “родові прокляття” перекручує Христове Євангеліє.
«Проповідники», що лякають вірних «родовими прокляттями», пропонують тривалі церемонії, спеціальні «руйнівні» молитви – просто профанують Євангеліє Христове.
Христос, за їх вченням, не в змозі відразу звільнити людину від прокляття. Вони створюють програми, подібні до «семи кроків до духовної свободи», тоді як Євангеліє повідомляє нам тільки про програму: «Один крок»! Це крок – до Христа!
«І пізнаєте істину, і істина визволить вас… Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними» (Ін. 8:32,36).
Писання не учить нас тому, що якщо ви прийняли Христа вірою, вам треба шукати додаткові джерела духовного вдосконалення.
Біблія ясно свідчить нам: Досконалість тільки в Христі! Не шукайте нічого іншого!
- «Тому‚ як ви прийняли Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Ньому, будучи укорінені і утверджені в Ньому та зміцнені у вірі, як ви навчені, збагачуючись у ній із подякою» (Кол. 2:6,7).
- «Бо Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються» (Євр. 10:14).
У Христі – звільнення від всяких проклять!
- «Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: “Проклятий усякий, хто висить на дереві”)». (Гал. 3:13)
Ті ж, хто шукає «дивовижних проповідників, які молитвами руйнують родові прокляття», просто не вірять Христу і Його Євангелію.
Зрозуміло, ми не повинні давати місця дияволові у своєму житті. Ми зобов’язані вести духовну боротьбу з тим, хто живе в «залізному палаці гріха».
Але ніде Писання не каже, що ми повинні боятися того, що Христос прокляне нас за те, що бабуся наша заговорювала односельцям «ячмінь» на оці.
Бабуся помре за свій гріх, якщо не покається! Дідусь з дядечком теж. А з нас Бог запитає особисто: чи вірував ти в Христа, чи ні?
От у цьому сама сіль Євангелія. Увіруй у Христа і будуть тобі суцільні родові благословення!
А «родові прокляття» – це все мерзота і міф! Та до того ж зруйнований!
Автор: Павло Бегічев
