Божий посланець Іоанн

Іоанн Хреститель бачить Ісуса здалека, Джеймс Тіссо

Я вірю, що Бог помістив у біблійній історії таких людей, як Іоанн Хреститель, Павло, Ілля та ін., щоб навчити нас на прикладі їх життя. Так – це були дійсно великі люди, але їх велич полягала не в якихось надздібностях, а в тому, що вони повністю довірили своє життя Господу. Саме Господь Бог був джерелом їх вражаючих подвигів і діянь. Самі ж Іоанн, Павло, Петро, Ілля були людьми подібними до нас (див. Як. 5:17). Не треба бути надлюдиною, щоб робити те, до чого призвав Бог. Це може робити кожен з нас, головне – довіритися Богові.

Хоча, звичайно, Іоанн Хреститель все ж виділявся в списку Божих посланців: адже мало про чиєсь народження так свідчив Ангел: “Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї. І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього. І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений” (Лк. 1:15-17).

Погодьтеся початок життєвого шляху ще той…

Іоанн був “великий перед Господом” (Лк. 1:15). “Не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя” (Мф. 11:11). Життя Іоанна мало певне призначення: він мав стати предтечею Господа Ісуса Христа, “щоб приготувати Господеві народ звершений” (Лк. 1:17). Йому належало виконати місію, і він був освячений для неї ще до свого народження. Проте, це справедливо не лише для нього. Теж саме можна сказати і про нас. Як свідчить Писання, Бог нас передбачив (Рим. 8:29), і кожному дароване Ним у тілі Христовому певне призначення (див. 1Кор. 12:8). Як в Іоанна призначенням було стати предтечею Христовим, і це було визначене Богом, так і ми маємо призначення в тілі Христовому, покликання, яке Бог визначив особливо для кожного з нас. Ми не випадково опинилися на цій землі, навпаки, нас добре знають – можливо, не люди, але Бог, наш Отець, стовідсотково.

Про час, що передував Іоанновій проповіді, написано небагато. Євангеліє від Луки 1:80 узагальнює цей період таким чином: “Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві” (Лк. 1:80). Іоанн був у пустелі до дня явлення свого Ізраїлю. Він із самого початку мав покликання, яке полягало в тому, щоб приготувати шлях Господові, і він знав про це із самого дитинства.

Хтось припустить, щойно він про це дізнався, він мав залишити все і почати проповідувати. Проте Іоанн зробив це тільки після того, як “було слово Боже до” нього (Лк. 3:2). Коли він отримав слово від Господа, тоді і тільки тоді він почав діяти. Хоча багато на його місці відразу б негайно приступили до активних дій, які, на їх думку, якнайкраще допомогли б їм досягти мети. Вони б запропонували тисячу способів кращого виконання своєї місії.

Але не таким був Божий посланець Іоанн. Замість цього він чекав слова від Бога. І щойно його отримавши, він почав виконувати те, що йому було сказано: проповідувати хрещення покаяння для прощення гріхів.

І ще один важливий момент. Іоанн не шукав схвалення натовпу. Полем своєї “діяльності” він вибрав… пустелю, погодьтеся, не кращій спосіб привернути натовпи людей. Він вже точно не був дипломатичним, коли називав своє покоління “поріддя єхиднове!” (Лк. 3:7). Очевидно, він не намагався їх ублажати. Навпаки, він говорив те, що було угодне Богові.

Іоанн Хреститель і фарисеї, Джеймс Тіссо

Сам Іоанн не створив жодного дива (Ін. 10:41), він не рекламував себе. Але люди знали, що вони зустріли пророка, і тому до нього йшли цілі натовпи.

Сьогодні є люди, які ходять і кажуть про себе: “я учитель”, або: “я пророк”. Іоанн цього не робив. Він не влаштовував рекламну кампанію, не розклеював афіші по всій Іудеї, виставляючи себе найбільшим пророком. У Євангеліях ви не знайдете місця, щоб він говорив про себе як про пророка. Але, проте, люди знали, відчували це.

Якби Іоанн був сьогодні живим, до нього, напевно, йшли б мільйони. Проте він не ганявся за кількістю. Коли його служіння досягло найбільшого розквіту, коли до нього приходили натовпи і кожен думав, що він, можливо, і є довгожданий Месія, Помазаник Божий, Христос, Іоанн “визнав і не відрікся“: “Я – не Христос. І запитали його: то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні. Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк” (Ін. 1:20-23).

Іоанн не намагався приписати собі такі гучні титули, як Христос, Ілля або пророк, хоча титул пророка підходив йому по праву – адже він сповіщав волю Божу, це право згодом підтвердить Христос. Але не в цьому була суть.

Вона була в тому, що він робив те, до чого він був покликаний. Він мав стати голосом вопіющого в пустелі, і він став ним. Ми також повинні піклуватися не про те, щоб удостоїтися звання, зробити собі ім’я, але повинні робити те, що Бог призначив нам виконувати, чим би це не було і як би це не називалося.

Іоаннова популярність була дуже високою, він був дуже знаменитим. Але так було до початку Ісусового служіння. Коли почалося Ісусове служіння, здавалося, що Іоаннове служіння вичерпало себе. Популярний колись служитель тепер спостерігав, як натовпи народу залишають його і йдуть за Господом. Яка була його реакція?

І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього. Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба. Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним. Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася. Йому належить рости, а мені умалятися” (Ін. 3:26-30) .

Іоан Хреститель у темниці, Хуан Фернандес де Наварете

Іоанн не ганявся за думкою натовпу, тому він був спокійний, бачачи, як зменшується його служіння. Насправді він радів, усвідомлюючи, що його служіння полягало в тому, щоб приводити людей не до себе, але до Христа. Іоанн закінчив своє служіння в темниці, де він був обезголовлений. У Посланні до Євреїв говориться про тих, хто, подібно до Іоанна, померли мученицькою смертю: “Інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще – воскресіння; інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі” (Євр.11:35-38).

Іоанн – як і ті люди – був людиною, подібною до нас. Так, він був визначений до виконання того, до чого його призвав Бог. Він міг би відкинути своє покликання і просто жити, як усі інші його сучасники (адже йому було лише біля 30!). Так було б набагато простіше. Хіба не так? Проте він вважав за краще йти за Богом.

Будучи віруючими, ви, можливо, переживаєте часи дискомфорту, часи, коли доводиться вибирати вузький шлях. Ви зможете вистояти в такі часи, якщо тільки ваш погляд буде спрямований на Подавця життя, Господа нашого Ісуса Христа.

Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує‚ і з терпінням підемо на подвиг‚ який чекає на нас, дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса, Який замість радости, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого” (Євр. 12:1,2).

Так чинив Іоанн, так само повинні чинити і ми.

За матеріалами сайту www.bіbletruths.ru

Попередній запис

Місія: Повернення до Бога

Святий Іоанн Хреститель (фрагмент), Леонардо да Вінчі "Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого ... Читати далі

Наступний запис

Іоанн Обличитель

Іван Хреститель викриває царя Ірода, Джованні Фатторі Іоанн Хреститель мав перед собою найблискучіші перспективи. Його проповідь ... Читати далі