Жорстоке слово

Багатий юнак (фрагмент), Гарольд Коппін

За час перебування Спасителя на землі, люди своєю наполегливістю часто примушували Його відходити у віддаленні місця, щоб перепочити і помолитись (див. Мк. 6:46). Проте і там люди знаходили та приходили до Нього, щоб отримати зцілення від тілесних і душевних ран (див. Мк. 1:45). Втім, у цій низці подій було одне виключення, про яке згадує євангеліст Іоанн. Сталося це після чудесного помноження хлібів: «Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ. Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один» (Ін. 6:14,15).

Як бачимо, саме чудесне помноження хлібів викликало в людей таку реакцію – бажання зробити Ісуса царем. Людям (принаймні більшості) було мало цікаво те, що Він мав «слова життя вічного» (Ін. 6:68), навіть те, що зцілював хворих та недужих, а захопило їх те, що Він нагодував їх, простіше кажучи, дав усім матеріальні блага.

Матеріальні блага, навіть просто обіцянка їх дати – от прямий шлях до панування над людьми, і про це добре знає диявол, ворог роду людського: «І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало» (Мф. 4:3). Про це також добре знають безсоромні люди, які дають оточуючим нездійснені обіцянки лише заради того, щоб досягнути влади та запанувати над людьми.

Проте до зовсім іншого закликає всіх нас Христос: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський» (Ін. 6:26,27). Тобто замість надбання цінностей світу цього, Ісус Христос пропонує… самого Себе, про що Він прямо заявляє під час наступної промови, яка викликала неабияке нерозуміння з боку оточення: «Жорстоке це слово! Хто може це слухати?» (Ін. 6:60). Заклик Христовий: «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6:58), – призвів до того, що «багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили» (Ін. 6:66).

Слова Христові (наприклад, щойно згадані) бувають незрозумілими, деякі просто обурливими: «І вороги людини – домашні її. Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене» (Мф. 10:36,37). Деякі ж слова відверто жахають: «Раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас» (Ін. 15:20) або ж: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її» (Мк. 8:34,35).

От цікаво, якщо люди, які вважають себе християнами, проте не чули, чи принаймні не надавали значення цим словам, серйозно б вдумалися в їхній сенс, щоб вони тоді сказали? Адже шлях Христа до Воскресіння і Перемоги ішов через нерозуміння оточення, поневіряння, тортури і Голгофу, тобто ганебну смерть. І де гарантія, що нам, послідовникам Його, вдасться їх оминути?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЖорстоке слово


Ваш коментар: