Тепер назріває запитання: якщо ви вірите, що все, сказане мною, – правда, то що ви збираєтеся робити з цим словом? Чи збираєтеся взагалі щось робити? Дозвольте мені поділитися з вами тим, що кожен з нас може зробити. У моєму серці є особлива турбота про самотніх матерів. Коли я одружився на Руфі, вона була матір’ю-одиночкою з трьома дітьми. Її чоловік кинув їх. Я хочу звернути вашу увагу на те, що більшість самотніх матерів зазнають величезних труднощів. Деякі з вас знають, про що я кажу, зі свого власного досвіду.
Я вірю, що в церкви є обов’язок стосовно самотніх матерів. Одного разу я сказав про це одному брату, на що він відповів: “Але саме їх особистий гріх призвів до таких плачевних наслідків”. Це не завжди є правдою. Поза сумнівом, деякі з цих жінок ніколи не були заміжніми, але не більшість з них. Але навіть якщо б це і було правдою, де в Євангелії Ісус забороняв нам допомагати грішникам?
Але багато з них потрапили у важку ситуацію не зі своєї вини. Я вірю, що церква може зробити щось добре для матерів-одиночок. Я хочу вам сказати, що справжній ключ до щастя – це не коли люблять вас, а коли у вашому житті є хтось, кого ви можете любити. Саме це надає нашому життю радості. І повірте, навколо, десь зовсім поряд, є люди, які потребують вашої любові. Можливо, вони не дуже привабливі, щоб їх любити. Взагалі, вони можуть бути трохи злими, трохи налаштованими проти Бога і сповненими гіркотою, кажучи: “Бог був несправедливий до мене. Чому я опинився в такому положенні?” Але я хочу ще раз підкреслити: якщо ви хочете бути щасливою людиною – знайдіть собі когось, кого ви любитимете. Саме це змінить усе ваше життя по-справжньому. Прекрасно відчувати, що ти любимий. Мене люблять багато людей, хоча я на це не заслуговую. Але в моє серце приходить справжня радість, коли я можу проявити любов до тих, хто не відчував любові, і бачити посмішку на їхніх обличчях, коли вони кажуть: “Нарешті і в моєму житті з’явився друг”.
Розумієте, егоїзм – це ключ до нещасливого безплідного життя. Ви можете бути дуже духовною людиною і при цьому залишатися досить нещасними. Тому я знову хочу всім дати пораду, – переглянути своє ставлення до самотніх матерів і вирішити, що ми робитимемо з цього приводу.
Я нещодавно закінчив роботу над своєю книгою “Чоловіки і батьки”. У ній я поставив діагноз основній проблемі західного суспільства: відступництво батьків, які знехтували своїми основними обов’язками як чоловіки і батьки. Результат цього – хаос у суспільстві. Можна, звичайно, проводити всілякі соціальні програми, але нічим не можна замінити Божий порядок речей. Божий порядок – це сім’я. Ніхто ще не вигадав того, що зможе замінити сім’ю. Це честь – бути членом сім’ї. Я дякую Богу за свою сім’ю щодня. Я молюся за свою сім’ю, і моя сім’я молиться за мене. Мені навіть незручно від того, скільки людей за мене моляться.
Не так давно в мене були проблеми із здоров’ям, мені ставили діагноз: рак. Із цього приводу я став отримувати листи зі всього світу, де говорилося, що люди чи їх церкви моляться за мене. Я подумав: “Така увага не обґрунтована”. Але я не відкидаю цю увагу.
Я думаю, що настав час вийти з ваших тісних релігійних рамок і зробити щось зухвале, сміливе – як зробив це я. Скільки знайдеться чоловіків, які б наважилися одружитися на жінці, з появою якої в них одночасно з’являться 8 дітей? І дозвольте вас запевнити, мені це пішло на користь. Це рішення витягнуло мене із звичної релігійної колії. Я опинився серед живих людей і справжніх проблем.
Хочу дати вам можливість зробити правильне присвячення. Прочитавши цю книгу, можливо, ви захотіли помолитися такою молитвою:
“Господи, я не відчуваю повноти життя. Я можу робити і приносити користі значно більше, ніж я це роблю зараз. По правді кажучи, багато в чому я егоцентрична людина. Але я хочу відкритися для Тебе, щоб мені любити тих, хто ще не переживав любові, і піклуватися про тих, хто не бачив цієї турботи”.
Потім віддайте себе Господу на виконання тих цілей, які в Нього є для вашого життя, щоб стати слугою для ближніх.
І нехай Вам допоможе Господь!
