Іоанн, син Зеведеїв

Апостол Іоанн, Джампетріно

Сьогоднішню зустріч ми присвятимо спогаду про ще одного дуже важливого учасника колегії апостолів: Іоанна, сина Зеведея і брата Якова. Його типово єврейське ім’я означає: «Господь дав благодать». Ісус покликав його і брата, коли вони лагодили мережі на березі Тиверіадського озера (див. Мф. 4:21, Мк. 1:19). Іоанн входить до числа найбільш обраних учнів – тих, хто був поряд з Ісусом у вирішальні моменти Його життя. Разом з Петром і Яковом він був свідком того, як у Капернаумі Ісус, увійшовши до будинку Петра, зцілив його тещу (див. Мк. 1:29-31); разом з ними він увійшов услід за Учителем у будинок начальника синагоги Іаїра, дочка якого буде повернена до життя (див. Мк. 5:37); прослідував за Ним на гору Преображення (див. Мк. 9:2); був поруч на Оливній горі, де Учитель, дивлячись на прекрасний Єрусалимський Храм, передрік руйнування міста і кінець світу (див. Мк. 13:3); нарешті, був поряд з Господом у саду Гефсиманському, де Той на самоті молився Отцю перед стражданнями (див. Мк. 14:33). Незадовго до Пасхи Ісус відправив двох учнів підготувати світлицю для Вечері, і цей обов’язок був покладений саме на Іоанна та Петра (див. Лк 22:8).

Апостол Іоанн займав видатне положення серед Дванадцяти, і цим у певній мірі можна пояснити вчинок його матері: одного разу вона підійшла до Ісуса і попросила, щоб її сини, Іоанн і Яків, сіли в Царстві Небесному по праву та ліву руку (див. Мф. 20:20-21). Як ми знаємо, Ісус відповів на прохання питанням: Він запитав, чи готові ті випити приготовану Йому чашу (див. Мф. 20:22). Цими словами Він хотів розплющити очі двох учнів, допомогти їм зрозуміти таємницю Своєї особи і в загальних рисах змалювати перед ними їх майбутнє покликання бути Його свідками аж до останнього випробування – пролиття крові. Незабаром після цього Ісус пояснив, що прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати життя Своє «на спасіння багатьох» (Мф. 20:28). У перші дні після Воскресіння ми знову зустрічаємося з синами Зеведеєвими: разом з Петром та іншими учнями вони всю ніч безуспішно ловили рибу, несподівано, по втручанню Воскреслого, ним дивовижним чином був дарований багатий улов. Саме «ученик, якого любив Ісус», першим упізнав Господа і повідомив про це Петру (див. Ін. 21:1-13).

В Єрусалимській церкві Іоанн займав важливе місце і керував першими християнськими зібраннями. Так, Павло зараховує його до «стовпів» общини (див. Гал 2:9). Лука в Книзі Діянь Святих Апостолів описує, як Іоанн і Петро пішли молитися в Храм (див. Діян. 3:1-4, 11) і як разом свідчили перед синедріоном про віру в Ісуса Христа (див. Діян. 4:13,19). Іоанн і Петро були відправлені Єрусалимською церквою в Самарію утвердити там у вірі тих, хто прийняв Євангеліє, і помолитися про дарування їм Святого Духа (див. Діян. 8:14-15). Особливо слід підкреслити його спільне з Петром свідоцтво перед синедріоном: «Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули» (Діян. 4:20). Його щирість у сповіданні віри служить нам прикладом і напученням бути завжди готовими рішуче заявити про непорушну вірність Христу, протиставивши віру всупереч будь-яким розрахункам і чисто людським інтересам.

Згідно з переказом, Іоанн – «ученик, якого любив Ісус», – як сказано в Четвертому Євангелії, під час Вечері лежав біля грудей Учителя (див. Ін. 13:23), перебував біля Хреста разом з Матір’ю Ісуса (див. Ін. 19:25), бачив порожній Гроб Господній і першим з апостолів став свідком присутності Воскреслого (див. Ін. 20:2, 21:7). Сьогодні учені сперечаються, чи можна всі ці події пов’язувати з конкретною особою, деякі бачать у ньому всього лише прототип учня Христового. Нехай екзегети б’ються над цією проблемою, ми ж можемо отримати з цього важливий життєвий урок: Господу угодне зробити кожного з нас учнем, що дорожить дружбою з Ним. Для цього недостатньо чисто зовні наслідувати Його і поверхнево слухати Його; треба жити пліч-о-пліч з Ним і так, як жив Він. Це можливо лише в дуже близьких стосунках, сповнених запалом абсолютного сподівання. Саме такі стосунки можливі в дружбі, тому Ісус одного разу сказав: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїхНе називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого» (Ін. 15:13,15).

В апокрифічних Діяннях Іоанна апостол показаний не засновником церков і зовсім не керівником існуючих громад, а невпинним глашатаєм віри «душам, здатним сподіватися і врятуватися» (18:10, 23:8). Східна церква іменує його просто «Богословом», тобто тим, хто вміє доступно говорити про Божественне і бачить сокровенний шлях до Бога в наслідуванні Ісуса.

Шанування апостола Іоанна зародилося в Ефесі, де згідно з древнім переказом він довго працював і де в епоху імператора Траяна помер, доживши до дуже похилого віку. Імператор Юстиніан у VI столітті повелів звести в Ефесі на честь святого Іоанна величну базиліку, руїни якої збереглися до наших днів. Саме на Сході він спрадавна був оточений шануванням. У візантійській іконографії Іоанн зазвичай зображений старцем, що споглядає і закликає нас до безмовності.

Дійсно, без серйозної внутрішньої зосередженості неможливо наблизитися до великої таємниці Бога і Одкровення про Нього. От чому багато років тому Вселенський Патріарх Константинопольський Афінагор, той, кого папа Павло VI обійняв на достопам’ятній зустрічі, заявив: «Іоанн стоїть біля витоків найбільш піднесеної духовності. Подібно до нього, ті, що «мовчать», осягають той таємничий обмін сердець, закликають ім’я Ісуса, і їх серце запалюється» (О. Клеман, Діалоги з Афінагором, Турін, 1972, с. 159). Нехай допоможе нам Господь слідувати стопами Іоанна, засвоїти великий урок любові, відчути себе любимими Христом «до кінця» (Ін. 13:1) і присвятити Йому своє життя.

Загальна аудієнція, 5 липня 2006 року, площа Святого Петра

Попередній запис

Яків Молодший

Яків Молодший, Пітер Пауль Рубенс Разом з Яковим Старшим, сином Зеведеєвим, в Євангеліях з'являється інший Яків, ... Читати далі

Наступний запис

Іоанн – Богослов

Євангеліст Іван, Володимир Боровиковський Апостоли були супутниками Ісуса під час Його життя на землі, його друзями ... Читати далі