Уроки прощення

Проте, попри всі кривди та образи ми повинні прощати: «Будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам» (Еф. 4:32).

Усі ми грішимо, і всі ми боржниками перед Богом, бо своїми гріхами порушуємо Його святі заповіді – Богом даний закон. І лише за умови прощення гріхів, провин ближнім, якщо вони в чомусь завинили перед нами, ми у свою чергу можемо сподіватися на Боже прощення: «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6:14,15).

Прощення – тривалий і часто доволі складний процес, проте який ми зможемо подолати, якщо звернемося за допомогою до Господа: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7). І не тільки зможемо подолати («Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» 1Кор. 10:13), але й отримати для себе цінні уроки: «До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28). Які ж уроки ми можемо отримати з власного досвіду прощення?

  • Що нас можуть ранити слова та вчинки людей, які цього навіть можуть не помітити. А де гарантія, що ми так само непомітно для себе не кривдимо людей? «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Мф. 7:12).
  • Незважаючи на те, що погляди та цінності людей можуть не співпадати з нашими, ми повинні навчитися їх сприймати такими, як вони є. Це саме стосується недоліків і шкідливих звичок інших людей. Ми так само повинні навчитися сприймати їх, адже ми терпимо свої власні недоліки та помилки. Це підводить нас до іншого важливого уроку, який ми можемо сприйняти лише за умови, коли приймемо ближнього таким, який він є.
  • Часто ближні є неначе дзеркалом, в якому Бог відкриває наші недоліки та шкідливі звички (між іншим, найбільш поширена людська шкідлива звичка – це звичка до гріха). Так що перш ніж нарікати на ближніх, нам варто заглянути всередину себе, адже цілком можливо, що скалка в його оці, може мати аналог у вигляді колоди вже в оці власному (див. Мф. 7:3,4).

Загалом уроків з власного досвіду прощення можна отримати нескінченну кількість. Головне тут – мати бажання побачити їх, як мовиться: «Хто має духовний зір – той побачить».

Але найголовніший урок з прощення кривд ближнім полягає в наступному: прощаючи ближніх, ми уподібнюємося Богові, Який не втомлюється прощати нам, кожного з нас.

Автор: Михайло Лукін

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docУроки прощення

Попередній запис

Чи не відають, що чинять?

«Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23:34). Але хто в тій ситуації не відав, що чинив? Ці ... Читати далі

Наступний запис

Скільки разів можна прощати?

«Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи ... Читати далі