Декілька порад для збереження доброго розташування серця.
- Наповнюйте серце Божою благодаттю: «А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його» (1Сол. 3:12,13). Моліться про збереження вашого серця в прихильності до добра: «Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе» (1Хр.29:18).
- Зберігайте себе від озлоблення гріхом!: «Глядіть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого і невірного, аби вам не відступити від Бога Живого. Але наставляйте один одного щодня, доки можна говорити “нині”, щоб хто з вас не розлютився, звабившись гріхом» (Євр. 3:12,13).
- Розглядайте отримане вами прощення неоплатного боргу, як заклик прощати незрівнянно малі провини людей: «Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?» (Мф. 18:32,33)
- Не забувайте про наслідки непрощення: «А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6:15).
- Прощення ґрунтується на зосередженості серця на подвигу Ісуса Христа.
«Прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам» (Еф. 4:32).
Апостол Павло каже, що мірою нашого прощення повинне служити прощення, дане Богом через Христа.
- Бог простив нас авансом
Бог простив людей у Христі задовго до того, як вони усвідомили всю мерзенність гріха і щиро розкаялися в ньому. Молитва до Отця про прощення людей прозвучала в момент скоєння ними найбільшого зла – розп’яття Сина Божого, у момент тріумфу несправедливості, злості і гордині.
У Христа було повне право помститися грішникам і миттєво кинути їх у пекло, але Він просив: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23:34).
Я уявляю собі діалог Христа і апостола Іоанна, який у той момент стояв біля хреста, підтримуючи скорботну матір Ісуса:
– Христос, Ти просиш про прощення тих, хто Тебе, нещадно побитого, прибив до хреста?
– Так. Я прошу саме про них!
– Невже вони заслуговують пощади? Вони ж спричинили Тобі жахливі муки? Цвяхи роздирають Твоє тіло, Тобі важко дихати, а вони невпинно лихословлять Тебе? У них же немає ні краплі добра!
– Так, Я бажаю, щоб їх простили!
– Вони ж безсовісні – ділять Твій одяг, і глузують з Тебе. Хіба можна прощати таке?
– Саме це зло Я бажаю їм простити!
– Але хіба можна прощати тих, хто про прощення не просить?
– Так! Я хочу, щоб вони знали: завдяки Моїй молитві двері в Царство Боже для них не закриті. Якщо я не пробачу їх зараз, вони не повірять у прощення взагалі. Нехай Моє прощення спонукає їх до справжнього покаяння!
Про таке прощення говорить апостол Павло в 2Кор. 5:19: «Бо в Христі Ісусі Бог примирив із Собою світ, не ставлячи в провину людям злочинів їхніх, і дав нам слово примирення».
Будемо і ми намагатися прощати людей авансом. Це не виключає необхідності їх покаяння, але двері для спілкування будуть для них відкриті.
- Бог простив нас охоче
Неємія молився: «Батьки наші не захотіли підкорюватися і не згадали дивних діл Твоїх, які Ти чинив з ними, і тримали шию свою пружно, і, з упертости своєї, поставили над собою вождя, щоб повернутися в рабство своє. Але Ти Бог, що любиш прощати, благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти не залишив їх» (Неєм. 9:17).
- Бог простив нас незрівнянно
«Хто Бог, як Ти, що прощає беззаконня і не ставить за злочин залишку спадщини Твоєї? не вічно гнівається Він, тому що любить милувати. Він знову змилосердиться над нами, згладить беззаконня наші. Ти ввергнеш у безодню морську всі гріхи наші» (Мих. 7:18,19).
- Бог простив нас ґрунтовно
«І вас, що були мертві в гріхах і в необрізанні плоті вашої, оживив разом із Ним, простивши нам усі гріхи» (Кол. 2:13).
«Ти визволив душу мою від рову погибелі, кинув усі гріхи мої за хребет Свій» (Іс. 38:17).
Звідки у Бога при найсильнішій Його ненависті до гріха, при Його любові до справедливості здатність щедро прощати?
«В Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів через багатство благодаті Його» (Еф. 1:7).
Отже відсутність сили прощати найчастіше пов’язана з дефіцитом Божої благодаті в нас. А вона утворюється через нестачу тісного спілкування з джерелом всякої милості і благодаті – Богом.
Отже, здатність прощати по Божому ґрунтується на трьох підставах – чистоті серця, доброті серця і зосередженості серця на Голгофському подвигу Христа. Чи будуєте ви ваше життя на цих підставах? Чи скористалися ви кодом доступу до благодаті – покаянням і вірою?
Автор: Віктор Рягузов
