Коли Ісус прийшов на Землю, Його народ знаходився в окупації, Ізраїль був частиною Римської імперії. І багато юдеїв чекали Месію, який візьме в руки зброю і звільнить їх від Римського ярма.
Що ж робив Месія Ісус? У Писанні ми читаємо про зустріч Ісуса з учнями Іоанна Хрестителя: “Вони, прийшовши до Ісуса, сказали: Іоан Хреститель послав нас до Тебе спитати – чи Ти Той, Хто має прийти, чи іншого нам чекати? А в той час Він зцілив багатьох від недуг і ран, і від злих духів, і багатьом сліпим дарував прозріння. І сказав їм Ісус у відповідь: підіть, розкажіть Іоанові, що ви бачили і чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, убогі благовістять. І блаженний той, хто не спокуситься через Мене!” (Лк. 7:20-23)
Ось так Ісус вів Свою визвольну війну. Бог цінує людське життя більше, ніж самі люди, що отримали життя від Бога. Коли в Гефсиманії серйозно постало питання про те, вбивати чи померти, Бог Син поступив таким чином: “І ось один з тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відсік йому вухо. Тоді Ісус говорить йому: поверни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть; чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів?” (Мф. 26:51-53)
В Ісуса була можливість захищатися, але Він не став вбивати навіть з метою самооборони. Багато Його послідовників, за прикладом Христовим, прийняли мученицьку смерть, і потім багато їх катів стали послідовниками Христовими, які згодом так само прийняли мученицьку смерть за ім’я Його. Яскравий приклад тому – Савл, який став Павлом.
Під час Другої Світової війни християни не відсиджувалися осторонь. Багато хто з них пішов служити в медичні війська і ризикували власними життями, витягуючи з-під обстрілу поранених. Були і такі християни, які узяли в руки зброю, і воювали нарівні з іншими солдатами, захищаючи свої сім’ї.
Питання про те, брати в руки зброю (з метою самооборони) або ні, стосується особисто кожного, тобто людина сама повинна прийняти це рішення.
Божих благословінь Вам!
З повагою, Віталій Колесник
