«ПРОСІТЬ, І ДАСТЬСЯ ВАМ»

«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? І коли попросить риби, подала б йому змію? Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього» (Мф. 7:7-11).

Прохальна молитва: очевидність і таємниця…

Очевидність полягає ось у чому: хіба не є вона природною, особливо у випробуванні? «Господи, прийди мені на допомогу!» Скільки людей віднайшли шлях до Бога якраз у складних ситуаціях, згадали про Його існування у хвилини найбільшої тривоги?

А втім, ми не завжди просимо… Бо не дуже в це віримо; або ж сподіваємося впоратися самі; або не хочемо турбувати Його нашими невеликими клопотами: Він має доволі інших справ, інші турботи, набагато важливіші за наші!

Ця молитва – також і таємниця… Даремно ми молимося, адже ніколи не вдовольнимося; у всякому разі, не завжди. Тоді ми починаємо сумніватися. У собі: ми не вміємо це робити, або, можливо, просимо про те, про що не потрібно, про те, про що не повинні просити. Можливо, ми навіть починаємо сумніватися в Богові: якби Він існував, то відповів би мені! Ми сумніваємося в Його силі, сумніваємося в Його любові до нас.

Однак у притчі про надокучливу вдову Ісус переконливо стверджує: «Хіба Бог не захистить обранців Своїх, що волають до Нього день і ніч?» (Лк. 18:1-8). Тоді що ж думати про цю очевидну суперечливість? Бог задовольняє наші прохання чи ні? Чи ця молитва справді є «ефективною»? Чи ми отримаємо очікуваний результат? А може, вона непотрібна? Цитований вище євангельський уривок дозволить нам з’ясувати це питання, таке настирливе у випробуваннях, особливо, коли вони не припиняються і залишаються без відповіді.

По-перше, зауважмо, що Ісус наказує нам… «просити»! Просити – це добре: Христос заохочує нас до цього без вагань. Ми можемо приглушити наші сумніви, що не надокучаємо Богові, розповідаючи про свої потреби. Навпаки, Він чекає, щоб ми їх Йому висловили. Як довірливі діти, що сподіваються на Його доброту.

По-друге, Ісус пропонує нам шукати, стати активними, не чекати, коли рішення впадуть готовими з неба. Ми повинні засукати рукави, потрудитися. Нам треба зробити перший крок, крок довіри, щоб Бог зміг нам відповісти.

Врешті, Він каже нам: «…просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете». Ось що для Нього є ствердженням, певністю: так, вам дасться, ви знайдете. Але не обов’язково те, що ви просили, чого шукали! Можливо, але в цьому немає жодної певності! Ви отримаєте і знайдете те добро, яке Отець приготував для вас. Це може бути те, на що ви сподівалися, а може й геть щось інше. У всякому разі, перебуваючи у вірі, ми можемо бути певні, що це буде найкраще для нас, адже Бог любить нас, хоче для нас добра і знає нас краще, ніж ми самі себе. Він краще за нас знає, що для нас добре, у кожну мить нашого життя. «Бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього» (Мф. 6:8).

Тоді що ми такого доброго отримуємо, навіть кращого за те, чого прагнемо? Якими є ті «добрі речі», що Отець для нас призначає, особливо у випробуваннях, через які ми проходимо? Це мир, довіра, сміливість, сила, надія – все те, що Він приготував нам у Своєму милосерді… Не для того, щоб ми втікали від труднощів, а для того, щоб учинити нас здатними впоратися з ними, і навіть взяти гору над ними. Всі ці дари для нас найважливіші. Але один з них охоплює усі, Він є ніби прихованим скарбом Бога, найвищою мірою «доброю річчю», Його абсолютною відповіддю на наші прохання.

Один паралельний уривок з Євангелія від Луки 11:13 ясно це нам відкриває: ідеться про самого Святого Духа: «Тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього». І справді, Святий Дух є найбільшим добром, яке тільки можливе для нас, є тим, хто дає правдиві відповіді на наші запитання. У випробуванні просімо про допомогу Святого Духа, Заступника, Утішителя. Визволителя. Нехай Він оселить у наших серцях Свої дари, Свої харизми, і ми отримаємо від Нього необхідне світло й благодать, щоб побороти будь-які перешкоди, разом з Христом.

Попередній запис

«БУДЬТЕ МИЛОСЕРДНІ, ЯК І ОТЕЦЬ ВАШ МИЛОСЕРДНИЙ»

«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6:36). Це слово Ісуса – правдивий виклик: і справді, як можна уявити, ... Читати далі

Наступний запис

ДВА БУДИНКИ

«Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного… ... Читати далі